Етіологічна характеристика та чутливість до антибіотиків збудників гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки

Abstract

Актуальність. Глобальною проблемою є швидке поширення антибіотикорезистентних збудників інфекційних захворювань. Мета: визначення чутливості до антибіотиків збудників гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження з використанням медичної документації 59 дітей віком від 2 місяців до 17 років. Аналізували результати мікробіологічного дослідження виділень з рани та визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Результати. Із 62 ізольованих штамів бактерій найчастіше виділялися S. aureus (46,8 %), S. epidermidis і S. pneumoniae (по 12,9 %). Інші бактерії (E. faecalis, S. viridans, P. diminuta, Lactobacillus spp., Prevotella spр. і Peptostreptococcus spp.) виявлялися менше ніж у 10 % випадків. Бактерії були у монокульурі і в двокомпонентних асоціаціях. Усі досліджені штами S. aureus, S. epidermidis, S. pneumoniae проявили чутливість до захищених пеніцилінів, оксациліну, цефепіму, цефтароліну, цефтобіпролу, карбапенемів, рифампіцину, оксазолідинонів. Стафілококи також були чутливі до цефазоліну, цефадроксилу, цефалексину, цефаклору, аміноглікозидів, тайгецикліну, моксифлоксацину. Найбільшу стійкість стафілококи мали до бензилпеніциліну, ампіциліну, тикарциліну, піперациліну (68–80 %), пневмокок — до норфлоксацину (80 %). S. aureus був резистентним до макролідів, тетрациклінів, норфлоксацину, хлорамфеніколу. S. epidermidis виявився стійким до макролідів, цефуроксиму, цефтріаксону та цефотаксиму. Пневмокок характеризувався стійкістю до макролідів, тетрациклінів та ампіциліну. Кількість резистентних штамів S. epidermidis становила 87,5 %, S. aureus — 75,7 %, S. pneumoniae — 62,5 %. Кількість антибіотиків, до яких був стійкий S. aureus, коливалася від шести до тринадцяти, S. epidermidis — від одного до семи препаратів, S. pneumoniae — від одного до восьми антибіотиків. Висновки. Серед збудників гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки переважають грампозитивні факультативно-анаеробні бактерії, насамперед S. aureus, S. epidermidis і S. pneumoniae, які мають множинну резистентність до антибіотиків.