Частота розвитку латентних вірусних інфекцій у реципієнтів ниркових трансплантатів

Abstract

Трансплантація нирки з індукційною та наступною базисною імуносупресивною терапією може супроводжуватися реактивацією латентних вірусних інфекцій, таких як цитомегаловірус (ЦМВ), вірус Епштейн-Барра (ВЕБ), поліомавірус(ПВ), вірус герпесу 6 типу. Метою дослідження було виявлення частоти розвитку латентних вірусних інфекцій у хворих в післятрансплантаційному періоді протягом першого року після операції з урахуванням нозологічних форм захворювань нирок та схеми імуносупресивної терапії. В результаті дослідження у 6 хворих протягом перших 6 місяців була діагностована ЦМВ інфекція, у тому числі 2 випадки первинної ЦМВ інфекції. З них 4 пацієнта приймали такролімус, 2 пацієнта приймали циклоспорин А. У З пацієнтів вона протікала на тлі гострого кризу відторгнення, у 1 пацієнта спостерігались гострі виразки шлунково-кишкового тракту, у 2 пацієнтів дисфункція трансплантату. У 5ти пацієнтів з персистуючою лихоманкою був виявлений ВЕБ, лише в 1 пацієнта спостерігалась порушена функція трансплантату. В 1 пацієнта виявлена мікст-інфекція -ЦМВ+ВЕБ. Достовірної різниці у залежності від нозологічної форми захворювання нирок та розвитку латентних інфекцій у після трансплантаційний період не виявлено (р=0,193).