Карбонологія: фармакохімічний аспект, перспективи досліджень

Abstract

Стаття присвячена новому напряму науки - карбонології. Карбон (вуглець) є основою органічних сполук. Відомі сполуки карбону з металами. Наведено стислу характеристику трьох алотропічних форм карбону (сажа, графіт, алмаз) та різні типигібридизації в органічних структурах, а також описано біогенну роль карбону. Наприкінці ХХ ст. відкрито нові карбонові наноструктури: фулерени та карбонові нанотрубки. Вчені світу на сучасному рівні вивчають фізичні, хімічні, фармакологічні і токсикологічні властивості цих алотропічних структур карбону, перспективних для нанохімії, нанофармакології й нанотоксикології. основними характеристиками фулеренів є висока елктропровідність, противірусні, антиоксидантні властивостіта можливість застосування для цільової доставки лікарських засобів. Карбонові нанотрубки мають виражені адсорбційні властивості, високу електропровідність, міцність, застосовуються для цільової доставки лікарських засобів і виробництва біосенсорів. Для широкого впровадження наносполук карбону в медичну практику необхідно інтенсифікувати дослідження їх біобезпечності.