Ведення хворого з хронічним кашлем та бронхообструктивним синдромом : методичні вказівки для самостійної роботи здобувачів вищої медичної освіти 4‒6-х курсів за спеціальністю 222 «Медицина» другого (магістерського) рівня, лікарів-інтернів та лікарів загальної практики – сімейної медицини

Abstract

Кашель є найчастішим симптомом захворювань дихальної системи. Це захисний рефлекс, що дозволяє очистити дихальні шляхи від надмірної кількості виділень або сторонніх тіл. Хронічний кашель (ХК) – це кашель, що триває більше 8 тиж. У більшості випадків походження ХК має більше ніж одну причину. Слід підкреслити, що ХК, а передусім зміна його характеру, є одним із базових симптомів новоутворення легень. Бронхообструктивний синдром (БОС) є узагальненим терміном комплексу специфічних клінічних проявів порушення бронхіальної прохідності, що базується на звуженні або оклюзії дихальних шляхів і подальшим збільшенням опору потоку повітря при вентиляції. Розрізняють первинну і вторинну бронхообструкцію. Первинна бронхообструкція характерна для хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА). Вторинна бронхіальна обструкція може спостерігатися при гострих запальних процесах дихальної системи (гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий бронхіт, пневмонія) та хронічних захворюваннях внутрішніх органів (саркоїдоз легень, фіброзуючий альвеоліт, пневмоконіоз, пневмомікоз, Паразитарне захворювання легень, бронхоектатична хвороба, кістозна гіпоплазія, муковісцидоз, пухлини легень, системні захворювання сполучної тканини тощо).