Клініко-інструментальні особливості перебігу остеоартрозу у пацієнтів з різними варіантами поліморфізму гена лактази

Abstract

Серед хворих на ОА переважають пацієнти – гетерозиготи (СТ) по гену лактази (51,0±5,1)%, тоді як гомозиготи з генотипом СС та генотипом ТТ виявлені відповідно у (39,6±5,0)% та (9,4±3,0)%. Відсутність порушень СФС КТ зареєстровано у (37,5±4,9)% обстежених з ОА, включаючи 23,7% гомозиготів СС, 66,7% - гомозиготів ТТ та 42,8% гетерозиготів, а наявність варіантів поліморфізму гену лактази СС та СТ збільшує відносний ризик формування більш виразного ураження суглобового хряща. 2. Узагальнений альгофункціональний показник тяжкості ОА та його складові у пацієнтів з різними варіантами поліморфізму гену LCT достовірно не відрізняються, однак у гомозиготів СС достовірно переважає показник рівня скутості. 3. Серед гомозиготів СС мали кНМТ або ожиріння 68,5%, серед гетерозиготів – 89,8%, серед гомозиготів ТТ – 88,1%, тоді як вмісту апеліну у сироватці крові хворих на ОА залежно від індексу МТ та варіанту поліморфізму гена LCT характеризуються тим, що у разі гомозиготності СС, при наростанні маси тіла, вміст апеліну зростає, тоді як при гомозиготності по ТТ при зростанні ідексу МТ – вміст апеліну зменшується.