Прогредієнтність перебігу остеопенічного синдрому у пацієнтів з коморбідністю остеоартрозу та ожиріння

Abstract

Мета роботи — визначення впливу гормональної активності жирової тканини та поліморфізму Bsml c.IVS7 G > A, rs1544410 гена рецепторів вітаміну D (VDR) на формування остеопенічних станів у осіб молодого віку з остеоартрозом (ОА) та ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 96 пацієнтів молодого віку (до 45 років)

з сукупним перебігом ОА та ожирінням і 34 особи з ОА без ожиріння. Антропо- метричними критеріями ожиріння вважався індекс Кетлє або індекс маси тіла

(ІМТ). Оцінку функціонального стану опорно-рухового апарату та аналіз показ- ників альгофункціональної активності визначали при використанні тесту-опиту- вальника WOMAC. Вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ)

проводили за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії на апа- раті HOLOGIC Explorer QDR W Series Bone Densitometer (США). У сироватці

крові визначали вміст ­апеліну-13 (методом ІФА) з використанням набору реакти- вів Human (Німеччина). Поліморфізм гена досліджували в геномі людини мето- дом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу за допомогою набо- ру VDR (Bsml c.IVS7 G > A, rs1544410) «Мутація рецептора вітаміну D».

Статистичний аналіз даних проводили з використанням комп’ютерного пакета

прикладних програм Stata 12.1; статистичну обробку — з використанням W-кри- терію Шапіро—Уїлка, Пірсона, а однорідність дисперсій — критерію Левена.

Результати та обговорення. Визначено збільшення рівня адипокіну апеліну-13 у сироватці крові означених пацієнтів, вміст якого залежав від рентгенологічної стадії захворювання та показників альгофункціональної активності за індексом

WOMAC та не мав залежності від ІМТ. Також встановлено, що переважна біль- шість пацієнтів молодого віку з ОА та надмірною масою тіла або ожирінням

мали несприятливий ВВ-генотип гена VDR, що проявлялося більш тяжкими рентгенологічними стадіями захворювання, розвитком остеопенічних станів та збільшенням вмісту апеліну. Висновки. Серед хворих на ОА та ожиріння доволі часто (45,8 %), порівняно з групою контролю (11,5 %), зустрічається несприятливий варіант ВВ-генотипу

мутації G63980A гена VDR, що підтверджується у таких пацієнтів рентгеноло- гічним прогресуванням ураження суглобів та формуванням остеопенічних станів

(75,9 %). Перебіг ОА в осіб молодого віку з надмірною масою тіла або ожирінням

відбувається на тлі підвищення рівня адипоцитокіну апеліну, вміст якого різ- ниться в залежності від поліморфних варіантів гена VDR, не залежить від ступе- ня ожиріння, але має залежність від рентгенологічної стадії захворювання.