Післяопераційна дренажна рідина хворих на протокову аденокарциному підшлункової залози як пацієнт-специфічна in vitro модель післяопераційного запального та імунорегуляторного мікрооточення

Abstract

Актуальність. Протокова аденокарцинома підшлункової залози характеризується агресивним клінічним перебігом, раннім метастазуванням, низькою пʼятирічною виживаністю та обмеженою ефективністю імунотерапії. Однією з ключових біологічних особливостей цього захворювання є формування вираженого імуносупресивного мікрооточення, в якому важливу роль відіграють макрофаги та інші клітини мієлоїдного ряду. Післяопераційна дренажна рідина, отримана з ложа пухлини після хірургічного втручання, може відображати локальні процеси запалення, репарації та імунної регуляції у ранньому післяопераційному періоді й становити інтерес як пацієнт-специфічне джерело біологічно активних медіаторів. Мета роботи – охарактеризувати цитокіновий профіль післяопераційної дренажної рідини хворих на протокову аденокарциному підшлункової залози та оцінити її вплив на фенотип макрофагів і функціональну активність CD8+ Т-лімфоцитів. Матеріали та методи. Обʼєктом дослідження була післяопераційна дренажна рідина, зібрана у пацієнтів із гістологічно верифікованою протоковою аденокарциномою підшлункової залози після радикального хірургічного лікування. Для оцінки імуномодулювальних властивостей дренажної рідини використовували модель диференціювання макрофагів із моноцитів периферичної крові здорових донорів у присутності зразків дренажної рідини. Імунофенотипування клітин проводили методом проточної цитофлуориметрії з використанням маркерів CD163, CD206, CD80 та HLA-DR. Функціональні наслідки поляризації макрофагів оцінювали у ко-культурі з активованими CD8+ Т-клітинами. Концентрації цитокінів у дренажній рідині визначали методом мультиплексного імуноаналізу. Результати. Інкубація макрофагів із післяопераційною дренажною рідиною асоціювалася зі зсувом їх фенотипу у бік імуносупресивного профілю: підвищувалася експресія CD163 та CD206 і знижувалася експресія CD80 та HLA-DR. Макрофаги, попередньо інкубовані з дренажною рідиною, пригнічували активацію CD8+ Т-клітин і зменшували цитотоксичне знищення пухлинних клітин приблизно на 60–65%. У дренажній рідині виявлено високі концентрації CSF1, CCL2, IL-10, TGF-β та GM-CSF. Фармакологічне інгібування CSF1R і CCR2 частково послаблювало імуносупресивну поляризацію макрофагів, тоді як активація CD40 частково відновлювала протипухлинні імунні реакції. Висновки. Післяопераційна дренажна рідина у хворих на протокову аденокарциному підшлункової залози є інформативним джерелом локальних розчинних медіаторів, що характеризують післяопераційне запальне та імунорегуляторне мікрооточення ложа пухлини. Її використання в моделях дає змогу досліджувати механізми поляризації макрофагів, післяопераційної імуносупресії та також обґрунтовувати потенційні підходи до імуномодулювальної терапії у періопераційному вікні.