Інтерлейкінемія, абдомінальне ожиріння у хворих на артеріальну гіпертензію

Abstract

Метою нашого дослідження було вивчення плазматичного рівню прозапального цитокіну – інтерлейкіну-18 (ІЛ-18), протизапального цитокіну – інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) залежно від наявності абдомінального ожиріння (АО) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Обстежено 104 пацієнта на АГ, яких було розділено на 2 групи залежно від наявності АО: 1 група 32 пацієнта на АГ без АО (30,8 %), 2 група – 72 пацієнта на АГ з коморбідним АО (69,2 %). Рівень ІЛ-18 та ІЛ-10 визначали імуноферментним методом. Наявність АО у пацієнтів на АГ асоціювалося з достовірно вищим плазматичним вмістом ІЛ-18 (175,17±2,59 пг/мл) порівняно з пацієнтами на АГ без ознак АО (169,19±3,97 пг/мл; p<0,05). Виявлено більш щільні кореляційні зв’язки між рівнем ІЛ-18 та показником ОТ хворих з абдомінальним типом розподілу жирової тканини (r=0,391; p<0,05). Плазматичний рівень ІЛ-10 достовірно не відрізнявся поміж групами хворих на АГ. Аналіз взаємозв’язків між показником ОТ та вмістом ІЛ-10 у плазмі крові хворих на АГ виявив слабкі кореляції між цими показниками у хворих з АГ та АО (r=0,231; p<0,05). Пацієнти на АГ з наявністю абдомінального типу розподілу жирової тканини характеризувалися статистично достовірно вищим значенням показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10, що відображує перевагу прозапальної імунної активації у цих хворих.Целью нашего исследования было изучение плазматического уровня провоспалительного цитокина – интерлейкина-18 (18), противовоспалительного цитокина – интерлейкина-10 (ИЛ-10) в зависимости от наличия абдоминального ожирения (АО) у больных артериальной гипертензией. Обследовано 104 пациента артериальной гипертензией, которых разделили на 2 группы в зависимости от наличия абдоминального ожирения: 1 группа – 32 пациента АГ без АО (30,8 %), 2 группа – 72 пациента АГ с коморбидным АО (69,2 %). Уровень Ил-18 и ИЛ-10 определяли иммуноферментным методом. Наличие АО у пациентов АГ ассоциировалось с достоверно более высоким плазматическим содержанием ИЛ-18 (175,17±2,59 пг/мл)по сравнению с пациентами АГ без АО (175,17±2,59 пг/мл). Выявлено более тесные корреляционные взаимосвязи между уровнем ИЛ-18 и показателем ОТ у больных с абдоминальным типом распределения жировой ткани (r=0,391; p<0,05). Плазматический уровень ИЛ-10 достоверно не отличался между группами больных АГ. Анализ взаимосвязей между показателем ОТ и содержанием ИЛ-10 в плазме крови пациентов АГ обнаружен слабые корреляции между этими показателями у больных АГ и АО (r=0,231; p<0,05). Пациенты с абдоминальным типом ожирения характеризовались достоверно более высоким показателем соотношения ИЛ-18/ИЛ-10, что отражает преобладание провоспалительной иммунной активации у этих больных.The aim of our study was to investigate plasma pro-inflammatory cytokine – interleukin-18 (IL-18), anti-inflammatory cytokine – interleukin-10 (IL-10) levels depend on abdominal obesity presence (AO) in patients with arterial hypertension (AH). 104 patients with (AH) were examined, that was divided into 2 group depend on (AO) presence: 1 group – 32 hypertensive patients without AO (30.8 %), 2 group – 72 hypertensive patients with comorbid AO (69.2 %). IL-18 and IL-19 by ELISA was determined. AO presence in the patients with AH was associated with significantly higher plasma IL-18 levels (175.17±2.59 pg/ml) as compared with hypertensives without AO (169.19±3.97 pg/ml; p<0.05). Relationships between IL-18 plasma levels and waist circumference in patients with abdominal type of fat tissue distribution (r=0.391; p<0.05). There were no statistically differences between IL-10 plasma levels in comparison groups of patients with AH. Relationships between waist circumference means and plasma IL-10 content were found (r=0.231; p<0.05). Patients with AH associated with abdominal type of fat tissue were characterized by statistically higher IL-18/IL-10 ratio that reflect pro-inflammatory immune activation predominance in these patients.