Післяопераційний біль при терапевтичному стоматологічному лікуванні дітей в умовах седації

Abstract

На підготовчому етапі лікування було встановлено, що у дітей обох груп значення кп було 6,83 ± 1,85, при цьому у компоненті «к» було від 2 до 5 зубів з діагнозом хронічний пульпіт, які вимагали пульпотомії/пульпектомії. В 1 - ій групі, де діти отримували знеболювальні препарати тільки після своїх скарг (не дотримуючись схеми знеболення), післяопераційний біль відмічали всі діти. Його рівень за шкалою Вонга-Бейкера був наступний: у 44,4% - "трохи болить", у 55,56% - "болить трохи більше". У 2-ій групі, де прийом знеболюючих препаратів було використано за запропонованою схемою, ані скарг, ані порушень загального стану у дітей не було. Такий підхід до післяопераційного знеболення не тільки враховував аспект больових реакцій після лікування, а й присутність запального процесу у дитини (пульпіт) з моменту проведення діагностики.