Гемокоагуляційні розлади та гострофазові маркери в контексті патогенезу коронавірусної хвороби 2019

Abstract

Мета роботи – проаналізувати стан показників системи гемостазу, гострої фази запалення та взаємозв’язок між ними у хворих на COVID-19 різного ступеня тяжкості. Матеріали і методи. Обстежено 179 пацієнтів із COVID-19, які лікувалися на базі КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» у період з 2020 по 2024 р. Усім хворим після ушпиталення здійснювали комп’ютерну томографію або рентгенографію органів грудної порожнини, клінічний аналіз крові, визначали показники коагулограми (вміст фібриногену, D-димеру, протромбіновий час, протромбін за Квіком, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) за стандартними лабораторними методиками), вміст С-реактивного білка (СРБ), феритину, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) методом імуноферментного аналізу. Крім того, хворим здійснювали тромбоеластографію (ТЕГ) на тромбоеластографі TEG® 5000. Контрольну групу склали 42 здорових донори крові. Отримані результати обробляли за загальними правилами варіаційної статистики із застосуванням критерію t Стьюдента, критерію згоди χ2 Пірсона, коефіцієнту рангової кореляції Rho (ρ) Спірмена. Результати дослідження. У клінічній картині обстежених хворих домінували прояви загальної інтоксикації (93,3 %), катарально-респіраторного синдрому (70,9 %), психо-неврологічні порушення (64,3 %), ознаки дихальної недостатності (50,8 %). У 178 (99,4 %) пацієнтів діагностовано пневмонію, яка частіше була двобічною (р<0,001). Зміни в клінічному аналізі хворих характеризувалися лейкоцитозом і підвищенням швидкості осідання еритроцитів. Уміст у сироватці крові хворих на COVID-19 СРБ, феритину, ІЛ-6, D-димеру, фібриногену був значно підвищений порівняно з контрольними значеннями (р˂0,001), а протромбіновий час, МНВ, АЧТЧ, а також протромбін за Квіком не відрізнялися від норми (˃0,05). Більшість із цих показників залежала від ступеня тяжкості хвороби. Тромбоеластограма пацієнтів із COVID-19 характеризувалася зниженням максимальної швидкості утворення і загальної генерації тромбу, зниженням максимальної швидкості та підвищенням часу досягнення максимальної швидкості лізису, зниженням максимальної еластичності згустка (p˂0,02). Здійснення кореляційного аналізу дало змогу встановити численні зв’язки між показниками ТЕГ, гострої фази запалення та коагулограми, що свідчить про вплив різних патогенетичних ланок інфекційного процесу при інфекції, спричиненій SARSCoV- 2, одна на одну. Висновки. У хворих на COVID-19 встановлено підвищення вмісту в сироватці крові СРБ, феритину, ІЛ-6, D-димеру, фібриногену порівняно з контрольними значеннями. Ці зміни залежали від ступеня тяжкості хвороби: у хворих із тяжким ступенем досліджувані показники були вищими, ніж у хворих із середнім ступенем тяжкості COVID-19. За результатами ТЕГ, у хворих на COVID-19 виявлено збільшення тромботичної та зменшення лізисної активності, що свідчить про наявність гіперкоагуляції. Встановлено численні кореляційні зв’язки між показниками тромбоеластографії, гострої фази запалення та коагулограми, що підтверджує залежність різних патогенетичних ланок COVID-19 одна від одної. Моніторинг за вмістом фібриногену та D-димеру в сироватці крові при COVID-19 може бути застосований для оцінки ризику виникнення тромбогеморагічних ускладнень.