Порушення імунних процесів, метаболізм ліпідів, білків і предиктори запалення при гострому коронарному синдромі: стандарти лікування гострого коронарного синдрому в режимі раннього призначення статинотерапії

Abstract

Мета. Оцінка показників тяжкості коронарного синдрому при ішемічній хворобі серця (ІХС) та її ускладненнях і визначення диференціально-діагностичних критеріїв прогресу захворювання з позиції участі неспецифічних індикаторів запалення, з одного боку, і порушень ліпідного обміну, з другого, а також при вивченні динаміки рівнів прозапальних цитокинів (ІЛ-6,ІЛ-1β) і С-реактивного білка (СРБ) в сироватці крові хворих гострим коронарним синдромом: гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і нестабільною стенокардією. Висновки. Важливо дотримуватися положень, схвалених в даний час міжнародною кардіологічною практикою: лікарі загальної практики призначають статини хворим, що перенесли гострий коронарний синдром; хворим потрібно постійне лікування і препарати призначаються ним відразу після виписки із стаціонару; терапія статинами не повинна бути зі зміною препарату або зменшення його дози; доза препарату не може бути нижче середньої для осіб без порушень ліпідного обміну (наприклад, сімвастатин 20 мг/добу) і повинна бути підвищена за наявності порушень в ліпідному спектрі при наявності ЛПНЩ і ЛПДНЩ.