Вогнепальне ураження голови: медико-криміналістичний погляд

Abstract

Вогнепальні ушкодження голови належать до найтяжчих травм, несумісних із життям у більшості випадків. Голова – це не лише центр фізіологічного контролю, а й місце, де зосереджена особистість, пам՚ять і свідомість. Тому кожне поранення черепа – це не просто анатомічна подія, а трагедія цілісної людини. Зі збільшенням кількості військових і цивільних конфліктів, а також випадків насильницької смерті у мирний час, кількість вогнепальних травм мозку зросла в десятки разів. За даними судово-медичних звітів України за останні роки, близько 30–35 % усіх летальних вогнепальних поранень припадає саме на ділянку голови та шиї, при цьому переважають проникаючі пошкодження з руйнуванням мозкових структур. Вогнепальне ураження голови – це завжди межа між клінічною медициною та судовою експертизою. Для хірурга – це боротьба за секунди, для судового медика – за істину. Такий міждисциплінарний випадок вимагає глибокого анатомічного розуміння, точного судово-медичного опису, оперативної оцінки та криміналістичної реконструкції. Саме тому дослідження, яке поєднує анатомію, судову медицину, оперативну хірургію та криміналістику на прикладі реального випадку, має надзвичайну актуальність. Це не лише науковий аналіз, а й етична місія – зрозуміти, як тіло говорить, коли людина вже не може