Особливості мозкового кровотоку у пацієнтів з різними видами головного болю

Abstract

Вступ. В даний час найбільш поширеними видами неврологічних захворювань, що проявляються головним болем, є мігрень (М), головний біль напруги (ГБН) та цервікогенний головний біль (ЦГБ). На сучасному рівні є актуальним використання такого високоінформативного методу як дуплексне сканування у діагностиці різних варіантів головного болю. Велика кількість робіт присвячена вивченню порушень церебральної гемодинаміки у пацієнтів з мігренню з аурою і без аури, в період між нападами і під час нападу. У пацієнтів із М визначено зміну тонусу судин артеріального русла, посилення міжнападової гіпотонії, зменшення резервів мозкового кровотоку, явище венозної дисгемії. У пацієнтів із ГБН відзначалися парадоксальна реакція судин та зрив авторегуляції. Гемодинамічними характеристиками ГБН були ознаки підвищення тонусу в екстракраніальних артеріях і зниження його в інтракраніальних судинах; зменшення резервів мозкового кровотоку; ознаки венозної дисциркуляції. У пацієнтів з ЦГБ виражені зміни гемодинаміки у вигляді зниження швидкості та підвищення індексів кінематики кровотоку спостерігаються у ХА та ОА. Також у пацієнтів із ЦГБ відзначається кореляція між вираженістю вертебральної дисфункції та церебральної дисгемії. У доступних роботах не визначалися патерни гемодинаміки, характерні для певних видів головного болю. Також не проводилося зіставлення гемодинамічних характеристик у пацієнтів із М, ГБН та ЦГБ. У зв'язку з вищевикладеним питання ролі судинних чинників є актуальним для вивчення патогенетичних механізмів розвитку різних видів головного болю. Метою роботи стало вивчення особливостей кровообігу в екстра- та інтрацеребральних судинах у пацієнтів з мігренню, головним болем напруги та цервікогенним головним болем. Матеріали та методи. Було досліджено 458 пацієнтів молодого віку (16 – 44 років, чоловіків – 203, жінок – 255) з різними видами головного болю; в т.ч. мігрень (М) – 124 пацієнти головний біль напруги – 186 пацієнтів, цервікогенний головний біль – 146 пацієнтів. Досліджувалися показники пікової систолічної швидкості кровотоку (Vs), усередненої за часом максимальної швидкості кровотоку (TAMX), індексів пульсації (PI) та резистентності (RI) у загальних (ЗСА), зовнішніх (ЗоСА), внутрішніх сонних (ВСА), хребетних (ХА) у сегментах V2 та V4, передніх (ПМА), середніх (СМА), задніх (ЗМА) мозкових, та основний (ОА) артеріях. Результати. У всіх клінічних групах відзначалося зниження швидкісних показників та підвищення значень індексу резистентності у ХА. Зміни гемодинаміки у сегментах V2, можливо, обумовлені екстравазальною компресією та гіпоплазією ХА. У пацієнтів з М була достовірно підвищена швидкість потоку по ЗМА. Пацієнти з ЦГБ демонстрували надмірну перфузію по ОА. Пульсаційний індекс в СМА був підвищений при ГБН і при М. Значення PI у пацієнтів з ЦГБ були помірно підвищені в ЗМА і ОА. У пацієнтів з М та ГБН спостерігалося підвищення індексу PI у СМА, індекс PI був підвищений у ЗМА у пацієнтів з ЦГБ та знижений у групах з М та ГБН. Цей індекс був підвищений у ХА та ОА у всіх клінічних групах У групі пацієнтів з М переважав пікоподібний варіант спектра в СМА Характерною особливістю групи пацієнтів з ЦГБ стало домінування пікоподібного спектра в ХА. Висновки. Гемодинамічні показники в екстракраніальних сегментах ХА були знижені у всіх клінічних групах, що, ймовірно, обумовлено в більшості випадків вертебральним впливом та структурними змінами. Патерни надмірної перфузії у СМА були характерні для пацієнтів з М та ГБН, у ЗМА – для пацієнтів з М, у ХА – для пацієнтів із ЦГБ, в ОА – для пацієнтів із М та ЦГБ. У групі пацієнтів із ЦГБ провідним гемодинамічним патерном була наявність вазоспастичних реакцій у вертебральних судинах. Індекси пульсації підвищувалися у пацієнтів із ГБН у СМА, а також у пацієнтів із ЦГБ у ЗМА та ОА. Відзначено переважання пікоподібного спектру допплерівської кривої у СМА у пацієнтів з М та у ХА у пацієнтів із ЦГБ.