Ультраміні-перкутанна лазерна нефролітотрипсія та екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія у лікуванні хворих на нефролітіаз

Abstract

Проведено порівняльний аналіз ультраміні-перкутанної нефролітотрипсії (ультраміні-ПНЛ) та екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) у 68 хворих на нефролітіаз. У першій групі 23 пацієнтам проведено ультраміні-ПНЛ з використанням тубусу 11Сh. У другій групі 45 пацієнтам було про- ведено ЕУХЛ. Середня тривалість операції в другій групі (43,7 ± 11,0 хв) була меншою, ніж у першій групі (85,3 ± 14,3 хв), але тривалість рентген-контролю була більшою (239 ± 13,2 с і 126 ± 33,1 с відповідно). Середнє зниження гемоглобіну після операції було більшим у першій групі (10,8 ± 3,8 г/л) порівняно з другою групою (2,9 ±1,3 г/л). У 14 (31 %) пацієнтів другої групи було проведено уретероскопію, уретеролітоекстракцію та ретроградне стентування нирки в післяопераційному періоді, кількість останніх процедур зростала зі збільшенням щільності (> 1000 HU) та розміру (> 1,5 см) конкрементів (p = 0,01). Частка стану stone free у першій групі становила 95 %, у другій групі через місяць після літотрипсії — 75 %. Згідно з результатами дослідження, ЕУХЛ є методом вибору в пацієнтів з конкрементами розміром  1,5 см та щільністю < 1000 HU, з локалізацією у верхній та середній ниркових чашках. У свою чергу, ультраміні-ПНЛ є більш доцільною про- цедурою в пацієнтів із конкрементами < 2 см, щільністю > 1000 HU та локалізацією в нижній нирковій чашці, особливо при її анатомічній конфігурації, несприятливій для відходження фрагментів конкременту.