Симуляція як інструмент підвищення готовності системи громадського здоров’я України до реагування на загрози: проблеми та перспективи
| dc.contributor.author | М'ясоєдов, Валерій Васильович | |
| dc.contributor.author | Нестеренко, Валентина Геннадіївна | |
| dc.contributor.author | Меркулова, Тетяна Валентинівна | |
| dc.contributor.author | Пересипкіна, Тетяна Валентинівна | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-11T16:18:11Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Система громадського здоров’я України функціонує в умовах поєднання воєнних загроз, інтенсивних міграційних процесів, трансформації соціального середовища та зростання ризиків біологічних, хімічних і техногенних інцидентів. За таких обставин традиційні освітні й управлінські підходи є обмеженими для формування готовності до комплексних кризових ситуацій і не дозволяють повною мірою оцінити спроможність системи до скоординованого реагування. У відповідь на ці виклики симуляційні технології дедалі частіше розглядаються як інструмент, що поєднує підготовку персоналу з тестуванням управлінських рішень і міжвідомчої взаємодії в безпечному середовищі. Метою роботи є концептуально-аналітичне узагальнення сучасних підходів до використання симуляційних технологій у сфері громадського здоров’я та формування прикладної рамки їх інтеграції для підвищення готовності й функціональної стійкості національної системи громадського здоров’я України до сучасних і комбінованих загроз. Аналіз ґрунтувався на опрацюванні рецензованих наукових публікацій, міжнародних методологічних рекомендацій і стратегічних документів, відібраних у міжнародних наукометричних базах даних та на офіційних ресурсах провідних міжнародних інституцій, переважно за період 2018-2025 років. Обґрунтовано доцільність розгляду симуляційних технологій не лише як освітнього інструмента, а як складової забезпечення системної готовності та функціональної стійкості громадського здоров’я. Систематизовано основні напрями застосування симуляцій, зокрема реагування на надзвичайні ситуації, тестування управлінських політик, кризову комунікацію та міжвідомчу координацію. Узагальнено роль медичних університетів як інституційної основи розвитку симуляційної підготовки та ідентифіковано ключові бар’єри її впровадження, включно з інфраструктурними, нормативними й методичними обмеженнями. На підставі отриманих аналітичних узагальнень сформульовано стратегічні напрями розвитку симуляційних технологій у системі громадського здоров’я України, реалізація яких розглядається як передумова підвищення готовності системи до сучасних і майбутніх загроз | |
| dc.identifier.citation | Симуляція як інструмент підвищення готовності системи громадського здоров’я України до реагування на загрози: проблеми та перспективи / В. В. М’ясоєдов, Т. В. Меркулова, В. Г. Нестеренко, Т. В. Пересипкіна // Медичні перспективи. – 2026. – Том 31 (1). – С. 258–265. – DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2026.1.356999. | |
| dc.identifier.uri | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/38150 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | громадське здоров’я | |
| dc.subject | симуляційні технології | |
| dc.subject | готовність до надзвичайних ситуацій | |
| dc.subject | національна безпека | |
| dc.subject | кризове реагування | |
| dc.subject | симуляційне навчання | |
| dc.subject | 2026у | |
| dc.title | Симуляція як інструмент підвищення готовності системи громадського здоров’я України до реагування на загрози: проблеми та перспективи | |
| dc.type | Article |
