Прогностичне значення глюко-метаболічних порушень у жінок зрілого віку

Abstract

Розвитку явного цукрового діабету (ЦД) 2 типу передують приховані від уваги практичних лікарів порушення вуглеводного метаболізму, такі як гранична гіперглікемія натще та порушена толерантність до глюкози, які було запропоновано об’єднати поняттям «предіабет». Число осіб, у яких виявлено предіабетичні порушення вуглеводного обміну практично вдвічі (за даними різних епідеміологічних досліджень) перевищує кількість хворих на ЦД 2 типу. Важливість предіабету визначається тим, що він являється предиктором розвитку не тільки ЦД 2 типу, але й низки серцево-судинних захворювань Мета: вивчити поширеність глюко-метаболічних порушень серед працездатних жінок зрілого віку від 21-55 років, визначити їх прогностичну цінність для попередження розвитку ЦД. Матеріал і методи. Було обстежено 42 жінкі зрілого віку від 21 до 55 років (середній вік хворих склав 47±2р.), Пацієнтам було запропоновано заповнити русифіковану анкету FINDRISC (FINnish Diabetes Risk Score), запропонована Lindstrom і Tuomilehto в 2003 році. Оцінка вуглеводного обміну проводилась на підставі дослідження глюкози натще, перорального глюкозо-толерантного тесту, глікозільованого гемоглобіну (HbA1c) за біохімічними стандартними методиками. Результати. У популяції жінок 21-55 років частота глюко-метаболічних порушеннях склала 9,2%. Аналіз, проведений нами за окремими віковими групами, продемонстрував статистично достовірне зростання частоти глюко-метаболічних порушеннях від мінімального показника в 21-29 років (2,5%) до максимального в 50-55 років (17,0%). Однією з основних складових глюко-метаболічних порушеннях є ЦД. Частота ЦД 2 типу склала в даній популяції 4,7%. Предіабет було діагностовано у 4,1% випадків. Мінімальні значення відзначені у жінок віком 21-29 років (1,3%), а максимальні - у віці 40-49 років (5,4%). Динаміка ЦД 2 типу була статистично достовірної від мінімального показника в 21-29 років (0,3%) до максимального в 50-55 років (10,9%). Висновки: В обстеженій популяції жінок 21-55 років частота глюко-метаболічних порушеннях склала 9,2%, максимальна частота ЦД припадає на вік 50-55 років, у той час як предіабет з максимально. Частотою зустрічався у віковому проміжку 40-49 років. Таким чином, своєчасне виявлення та профілактика предіабету в більш ранньому віці може запобігти його трансформацію в ЦД в старших вікових групах.