Оцінка ефективності використання немедикаментозної терапії для прегравідарної підготовки жінок із бактеріальним вагінозом

Abstract

Бактеріальний вагіноз (БВ) є одним із найпоширеніших станів у жінок репродуктивного віку. БВ виявляється у 80-87% жінок з патологічними вагінальними виділеннями, частота виявлення захворювання у вагітних досягає 37-40% і є фактором ризику розвитку різноманітних ускладнень. Мета дослідження - вивчити клінічну та мікробіологічну ефективність застосування двоетапної схеми корекції дисбіозу піхви з використанням кавітованого низькочастотного ультразвуку (НУЗ) як альтернативного методу для прегравідарної підготовки у жінок з бактеріальним вагінозом. Матеріали та методи. Обстежено 67 пацієнток з БВ віком від 19 до 35 років, які звернулися до лікаря акушера-гінеколога у зв’язку із плануванням вагітності. Оцінювали результати бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження, стан мікробіоценозу піхви методом ПЛР здетекцією результатів у реальному часі (ПЛР-РВ). Усіх пацієнток за станом мікробіоценозу розділили на дві групи: I-помірний дисбіоз із вмістом Lactobacillusspp.від 20% до 80% (n=39) та II-виражений дисбіоз із вмістом Lactobacillusspp. менше 20% (n=28). Для корекції дисбіозу піхви було застосовано двоетапну схему. На першому етапі всім жінкам проводили обробку піхви кавітованим НУЗ водним 0,05% розчином хлоргексидину. На другому етапі для нормалізації та оновлення вагінальної мікрофлори використовували ліофілізовану культуру лактобактерій. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок І групи з помірним дисбіозом виявлено зниження вмісту лактофлори нижче значення 107/г.Частка Gardnerella vaginalis становила 35,9% (n=14), Atopobium vaginae 25,6% (n=10), Eubacterium 23,1% (n=9), Megasphera 17,9% (n=7), Mobiluncusspp.20,5% (n=8), Peptostreptococcus 8% (n=3), Snethia spp.20,5% (n=8), Lachnobacterium spp.15,3 (n=6). У ІІ групі обстежених жінок з вираженим дисбіозом вміст лактофлори був меншим за 105/г, у більшості випадків лактобацили не були виявлені.У більшості пацієнток виявлено мікробні асоціації Gardnerellavaginalis та Atopobiumvaginae 67,8% (n=19), Eubacterium17,8% (n=5), Меgasphera14,2% (n=4), Mobiluncusspp.25% (n=7), Peptostreptococcus 28,5% (n=8), Snethia spp.32,1% (n=9), Lachnobacteriumspp.25% (n = 7). Після проведеного курсу лікування було відзначено позитивну динаміку стану мікробіоценозу за даними ПЛР-РВ. Частка жінок із вираженим анаеробним дисбіозом знизилася з 41,8% (n=28) до 13,4 % (n=9), з помірним дисбіозом – з 58,2 % (n=39) до19,4 % (n=13) серед усіх обстежених жінок. При цьому у 61,2% (n=41) жінок відбулося відновлення мікробіоценозу до нормоценозу. Висновки. Запропонована схема корекції дисбіозу піхви демонструє високу ефективність методу: відновлення нормоценозу було досягнуто у кожної другої пацієнтки.Відзначено позитивну динаміку за рахунок збільшення частки вмісту лактофлори практично у всіх жінок, що спостерігаються.