Оптимізація прогнозування та підвищення ефективності лікування туберкульозу легень на підставі вивчення β-дефензину-1

Abstract

За результатами проведеного дослідження встановлено, що у хворих на туберкульоз (21,5 ± 2,9 пг/мл) рівень β-дефензину-1 переважає над його рівнем у практично здорових осіб (8,9 ± 2,5 пг/мл). Також рівень β-дефензину-1 превалює у пацієнтів з деструкцією легеневої тканини (27,1 ± 4,7 пг/мл проти 10,9 ± 2,7 пг/мл у пацієнтів без деструкції), p < 0,05, а також встановлено позитивний взаємозв’язок середньої сили з об’ємом ураження легеневої тканини та масивністю бактеріовиділення, що говорить про те, що високий рівень βдефензину-1 на початку лікування пов’язаний з більшою тяжкістю 4 туберкульозного ураження. Було виявлено, що у пацієнтів з ефективною інтенсивною фазою лікування початковий рівень β-дефензину-1 був достовірно (p < 0,05) нижчим (18,9 ± 3,4 пг/мл), ніж в групі з неефективною (34,9 ± 8,6 пг/мл), що говорить про можливість застосування β-дефензину-1 як прогностичного маркеру ефективності лікування. Використовуючи отримані дані, були побудовані математичні моделі, які дозволяють прогнозувати ефективність інтенсивної фази протитуберкульозної терапії, а також моделювати передбачувану якість життя хворих та біохімічні показники функціонування гепатобіліарної системи.