Вплив SGTL2 інгібітора емпагліфлозину на рівень адропіну у хворих на ЦД 2 типу з ХХН та есенційну гіпертензію

Abstract

Цукровий діабет ІІ типу та артеріальна гіпертензія є найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями у людей похилого віку, а також є основними причинами смерті населення старше 60 років. При цьому поширеність одночасного цукрового діабету та артеріальної гіпертензії у людей похилого віку в 1,5 рази вища, ніж у молодих. І гіпертонія, і діабет є факторами ризику серцево-судинних захворювань. SGLT2-інгібітори (натрію-глюкозовий транспортер типу 2) — це клас препаратів, що використовуються для лікування цукрового діабету II типу. Вони працюють, запобігаючи зворотний забір глюкози нирками, тим самим допомагаючи знизити рівень цукру в крові. Ці препарати можуть бути призначені як монотерапія або в комбінації з іншими антидіабетичними засобами для керування рівнем цукру в крові у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу. Крім того, SGLT2-інгібітори також мають додаткові корисні ефекти, такі як зниження кров'яного тиску та ваги. Однак вони можуть викликати побічні ефекти, такі як інфекції сечовивідних шляхів та гіпоглікемія. Зазвичай SGLT2-інгібітори, включаючи емпагліфлозин, мають незначний вплив на адропін, оскільки їх дія спрямована на нирки, а не на адреналіни. Однак у пацієнтів з хронічною хворобою нирок можуть виникати відмінності у метаболізмі та ефектах препарату.