Використання шкали WSES SSS з іншими біомаркерами за поширеного перитоніту й абдомінальному сепсису у хворих на перфорацію раку товстої кишки і дивертикуліт

Abstract

Вступ. Абдомінальний сепсис, спричинений перфорацією товстої кишки при раку або дивертикуліті, залишається однією з найскладніших проблем невідкладної хірургії з летальністю до 30-40%. Існуючі прогностичні системи не завжди враховують динаміку запальної відповіді та вплив коморбідності. Мета дослідження. Оцінити прогностичну цінність шкали WSES Sepsis Severity Score (WSES SSS) у комбінації з біомаркерами (PCT, лактат, індекс відношення нейтрофілів до альбуміну (NAR)) для прогнозування 30-денної летальності у хворих з поширеним перитонітом на тлі раку товстої кишки та дивертикуліту. Матеріали та методи. Проведено ретро- та проспективне дослідження 116 пацієнтів (73 – з перфорацією раку товстої кишки, 43 – з перфоративним дивертикулітом). Оцінювали WSES SSS, MPI, APACHE II, SOFA та рівні біомаркерів (PCT, лактат, CRP, NAR) у динаміці (0, 24, 48 год). Результати. Загальна 30-денна летальність склала 36,8%. Шкала WSES SSS показала найвищу прогностичну точність (AUC 0,867) порівняно з SOFA (0,778) та APACHE II (0,809). Після операції найвищу прогностичну значимість мав MPI (AUC 0,995) Найсильнішим біомаркером був лактат сироватки (r=0,715). Цукровий діабет та серцева недостатність знижували точність прогнозу WSES SSS на 9,8% та 12,5% відповідно. Розроблена комбінована модель (WSES SSS + Лактат) досягла AUC 0,895. Висновки. Комбінація клінічної шкали WSES SSS з динамічним моніторингом біомаркерів значно підвищує точність прогнозування летальності, особливо у пацієнтів з коморбідністю.