Сучасний підхід до діагностики туберкульозного спондиліту (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи — провести системний аналіз наукової літератури щодо сучасного стану діагностики хворих на туберкульозний спондиліт (ТС) та визначити перспективи вдосконалення діагностики цього захворювання. Матеріали та методи. Для проведення зазначеної роботи нами проаналізовано 118 літературних джерел з бази PubMed за записами Diagnosis of extrapulmonary tuberculosis. Diagnosis of tuberculous spondylitis та 26 із них обрано для докладного вивчення. Результати та обговорення. Було з’ясовано, що ТС є найтяжчою клінічною формою кістковосуглобового туберкульозу (КСТ), яка становить серйозну медико-соціальну проблему. Відсоток діагностичних помилок при ТС дуже високий, і рівень його за останні десятиліття має явну тенденцію до підвищення.Діагностична пауза при цьому захворюванні, як правило, триває не менше трьох місяців. Клініко-рентгенологічні дослідження є найбільш доступними і широко застосовуються в світі, є основою для встановлення діагнозу КСТ. З позиції доказової медицини, верифікований (доведений) діагноз КСТ повинен базуватися на даних бактеріологічного та гістологічного дослідження патологіч ного матеріалу. Досить часто перебіг ТС супроводжується явищами патоморфозу, що суттєво ускладнює диференційну діагностику. У наукових публікаціях недостатньо уваги приділено питанням етіологічної діагностики захворювання, а традиційні методи клініко-променевих досліджень мають значний відсоток діагностичних помилок. Висновки. Діагностика ТС у сучасних умовах переважно відбувається на пізніх стадіях (у запущеній формі), що зумовлює суттєві труднощі в лікуванні цієї категорії пацієнтів. Доцільно вдосконалювати методи етіологічної діагностики ТС з наступними дослідженнями чутливості збудника захворювання до антибактеріальних препаратів, що є однією з головних умов успішного лікування.