Теніаринхоз у сучасних умовах: клінічний випадок у Закарпатській області

Abstract

Актуальність. Сучасність дослідження зумовлена високою частотою вживання недостатньо термічно обробленої яловичини та поширеністю аліментарного механізму передачі інвазії. Теніаринхоз (інвазія бичачим ціпʼяком) поширений повсюдно, але осередково. У світі налічується від 39 до 77 мільйонів носіїв. Головні фактори ризику − вживання сирої або недостатньо термічно обробленої яловичини та низький рівень санітарії. Мета роботи – визначити особливості клінічного перебігу, діагностичні труднощі та значення ретельного збору епідеміологічного анамнезу для своєчасної верифі¬кації діагнозу і призначення адекватної терапії при теніаринхозі, проаналізувати клінічний випадок. Матеріали та методи. У роботі представлено клінічний випадок теніаринхозу у пацієнтки 39 років із мінімально вираженою клінічною симптоматикою. Лабора¬торна діагностика базувалася на мікроскопічному дослідженні фекалій із вияв¬ленням яєць сімейства Taeniidae та морфологічній ідентифікації зрілих проглотид. Проведено епідеміологічний аналіз випадку. Результати. При аналізі клінічного випадку теніаринхозу виявлено, що основними проявами були періодичне виділення стрічкоподібних фрагментів гельмінта з випорожненнями та помірні алергічні шкірні реакції. Методом інʼєкції барвника в матковий стовбур встановлено наявність 27–28 бічних гілок матки з кожного боку, що підтверджує інвазію Taenia saginata Goeze, (1782). Епідеміологічний анамнез показав наявність факторів ризику у пацієнтки, зокрема вживання сирого мʼясного фаршу та продукції зі стихійних ринків. Висновки. Випадок демонструє складність ранньої діагностики теніаринхозу через малоспецифічність клінічних проявів та підкреслює значення паразитологічного дослідження фекалій на яйця теніїд та проглотиди цестод. Отримані дані свідчать про необхідність підвищення санітарної культури населення, посилення ветеринар¬ного контролю та вдосконалення діагностичних підходів до харчових цестодозів.