Досвід організації i впровадження профорієнтаційної роботи у воєнний час в прифронтовому місті

Abstract

У статті висвітлено багатовимірне значення профорієнтаційної роботи в освітніх закладах, розташованих у прифронтових регіонах України, в умовах повномасштабної війни. Профорієнтаційна діяльність у таких обставинах постає не лише як інструмент професійного самовизначення учнівської молоді, але й як важливий засіб соціально-психологічної підтримки, патріотичного виховання та формування внутрішньої стійкості особистості. Акцент зроблено на тому, що в умовах невизначеності та постійної загрози саме профорієнтація дозволяє молоді бачити перспективу, планувати власне майбутнє та залишатися емоційно стійкими. У дослідженні проаналізовано ключові функції профорієнтаційної роботи: зниження тривожності, розвиток життєвих і комунікативних навичок, підтримка ментального здоров'я, збереження освітнього потенціалу прифронтових територій, а також протидія міграційним настроям та «відтоку мізків». Окремо підкреслено роль патріотичного змісту профорієнтаційної роботи, яка формує в учнів почуття відповідальності за долю країни та усвідомлення важливості власного внеску у її відбудову. У центрі уваги досвід Харківського національного медичного університету, викладачів кафедри медичної та біоорганічної хімії, які системно та цілеспрямовано реалізують профорієнтаційні ініціативи, адаптовані до умов воєнного часу. Висвітлено приклади проведених заходів: дистанційні й очні зустрічі з учнями харківських ліцеїв, ознайомчі лекції, освітньо-професійні тренінги з домедичної допомоги, інтерактивні бесіди на тему здорового способу життя. Наголошено на важливості участі здобувачів освіти ХНМУ в цих заходах, що забезпечує діалоговий підхід, сприяє формуванню довіри між закладами освіти та створенню позитивного іміджу медичного вишу. У підсумку доведено, що профорієнтаційна діяльність у прифронтових умовах - це не просто освітня робота, а стратегічний інструмент національного відновлення, що сприяє вихованню по-коління, здатного не лише обирати професію, а й усвідомлено будувати майбутнє своєї держави.