Комплексний підхід до проблеми впливу залишкового мономера на імунометаболічний профіль пацієнтів під час ортопедичного лікування незнімними тимчасовими конструкціями

Abstract

Значуще підвищення рівня вмісту sIgA зареєстрували на другому етапі – через 7 діб після встановлення тимчасової ортопедичної конструкції (р < 0,05). Зафіксували вірогідну різницю значень між показниками І і ІІ та І і ІІІ груп на третьому етапі – р ˂ 0,001. Вірогідну різницю за рівнем активності СОД у ротовій рідині визначили між пацієнтами І та ІІІ групи після встановлення НОК (відповідно 1561,0 ± 36,0 у.о./хв і 1442,0 ± 28,0 у.о./хв, р < 0,05). На IІ етапі відмінність між групами порівняння І і ІІ за рівнем вмісту каталази була вірогідною на рівні р < 0,05: 6,54 ± 0,26 у.о./хв і 5,30 ± 0,41 у.о./хв відповідно; відмінність між І і ІІІ групами була вірогідною на рівні р ˂ 0,01, показник каталази на ІІ етапі у ІІІ групі становив 4,86 ± 0,48 у.о./хв. На ІІІ етапі в І групі спостерігали дальше підвищення рівня каталази до 8,64 ± 0,29 у.о./хв, пацієнти ІІ і ІІІ групи мали вірогідно (р ˂ 0,001) кращий результат – 5,33 ± 0,33 у.о./хв і 4,48 ± 0,36 у.о./хв відповідно. На третьому етапі ортопедичного лікування в І групі дослідження показник лізоциму знизився до 39 ± 5 у.о./хв, у пацієнтів ІІ групи спостерігали його підвищення до 75 ± 6 у.о./хв, а у ІІІ групі показник стабілізувався, дорівнюючи 96 ± 4 у.о./хв, р ˂ 0,01. Довели ефективність поєднаного застосування удосконаленої методики протезування, препаратів гіалуронової кислоти та кверцетину. Зважаючи на експериментально-клінічні результати, які отримали, можна стверджувати: найбільш ефективним є саме комплексний підхід до проблеми впливу залишкового мономера на імунометаболічний профіль пацієнтів під час ортопедичного лікування незнімними тимчасовими конструкціями.