Динаміка адипонектину, прозапальних цитокінів та деяких метаболічних показників у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та гіпертонічною хворобою при використанні комбінованої терапії

Abstract

Мета - дослідити базовий рівень та динаміку показників ліпідного, вуглеводного обміну, адипонектину та прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) у пацієнтів з НАЖХП та ГХ при використанні комбінованої терапії. Матеріали та методи. Обстежено 88 пацієнтів з НАЖХП з ГХ ІІ стадії, 2 ступеню, що знаходились на лікуванні у ДУ „Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України. Серед обстежених було 49 чоловіків (55,68%) та 39 жінок (44,32%). Середній вік складав (51,3±6,2) років. Контрольну групи склали 30 здорових донорів аналогічної вікової категорії чоловічої та жіночої статі. Вивчали показники ліпідного, вуглеводного обмінів, АТ, УЗД печінки та інших органів ШКТ, визначення адипонектину та прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) загальноприйнятими методами. Пацієнти з НАЖХП та ГХ (n = 88) були розділені на дві групи. Пацієнти групи І (n = 44) отримували лізіноприл 10 мг/д та аторвастатин 10-20 мг/добу. Пацієнти групи ІІ (n = 44) отримували лізіноприл 10 мг/д та аторвастатин 10-20 мг/добу у поєднанні з О-3ПНЖК 2 г/д та УДХК 10 мг/кг/д. Тривалість лікування складала 12 місяців. Всім давалися рекомендації по раціональному харчуванню, окрім того рекомендувалося розширення аеробних фізичних навантажень. Результати. У пацієнтів з НАЖХП та ГХ виявлено порушення показників ліпідного та вуглеводного обмінів, підвищення прозапальних цитокінів (ФНП-α та ІЛ-6) та зниження адипонектину. Метаболічний профіль є гіршим у пацієнтів з НАЖХП та ГХ у поєднанні з ожирінням. У нашому дослідженні значно кращого результату було досягнуто при призначенні комплексної терапії з використанням УХДК та О3-ПНЖК – група 2. Значно кращі результати ніж у групі 1 були отримані стосовно триглицеридів, ФНП-α та ІЛ-6. Вдалося підвищити рівень адипонектину на 47,57% порівняно з 20,67% у першій групі (р<0,001). Висновки. Комбінована терапія, що включає прийом аторвастатину, лізиноприлу, УДХК і О3-ПНЖК в поєднанні з немедикаментозною терапією у пацієнтів з НАЖБП і ГХ у порівнянні з прийомом лізиноприлу і аторвастатину з поєднанні з немедикаментозною терапією, є більш ефективною для лікування і корекції асоційованих з НАЖХП метаболічних порушень, що може сприяти зниженню загального кардіометаболічного ризику і поліпшення прогнозу життя у пацієнтів з НАЖХП і ГХ.