Експериментальне дослідження міцності накісткових пластин з композитного матеріалу на основі полілактиду, трикальційфосфату та гідроксил апатиту

Abstract

Мета: в умовах експерименту перевірити міцність на згин пластин з композитного матеріалу на основі полілактиду (PLA), трикальційфосфату та гідроксилапатиту на відповідність розрахунковим показникам. Матеріали та методи. Були виготовлені зразки пластин з матеріалу, який містив 70 % PLA, 20 % ТКФ і 10 % ГА. Методом 3D-друку було виготовлено пластини товщиною 8,5, 9,5 і 10,7 мм, які за розрахунковими даними відповідають масі пацієнта 50, 70 і 100 кг відповідно. Усього було виготовлено по 3 пластини кожного розміру. Усі зразки випробували на згин. Величину навантаження поступово збільшували від 100 до 1000 Н з кроком 100 Н. На кожному кроці фіксували величину прогину зразка. Результати. У результаті проведених досліджень було визначено величину прогину зразків пластин різної товщини з композитного матеріалу на основі PLA, ТКФ і ГА залежно від величини навантаження. Виконували перевірку відповідності прогину зразків пластин при навантаженнях, що відповідають масі пацієнта, на яку вони були розраховані, — 50, 70 та 100 кг, допустимій межі прогину, за яку обирали розрахунковий прогин стандартної титанової пластини. Результати показали, що показники прогину всіх зразків не мають статистично значущих відхилень від допустимої межі величини прогину. Для всіх груп зразків показник критерію р значно перевищує критичне значення 0,05. Висновки. Проведені експериментальні дослідження міцності на згин пластин з композитного матеріалу, який містить 70 % PLA, 20 % ТКФ і 10 % ГА, довели, що величини прогину всіх випробуваних зразків пластин відповідають розрахунковим значенням, відхилення показників не перевищують допустимого значення 5 %.