Застосування агоністів рецепторів GLP-1 у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (систематичний огляд)

Abstract

Терапія із застосуванням препаратів глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP-1) впливає на контроль рівня глюкози через кілька механізмів, включаючи посилення секреції глюкозозалежного інсуліну, уповільнення спорожнення шлунка, зниження постпрандіального рівня глюкагону і об’єму споживання їжі. Ці препарати самостійно зазвичай не викликають гіпоглікемії. Завдяки багатофакторному впливу на метаболізм, агоністи GLP-1 рецепторів набули особливої цінності у лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та супутнім ожирінням. Важливо, що частина препаратів цієї групи має доведену здатність знижувати серцево-судинний ризик та уповільнювати прогресування діабетичної нефропатії. Саме тому в останні роки GLP-1 рецепторні агоністи вийшли за рамки цукрознижувальної терапії та розглядаються як важливий компонент комплексного ведення пацієнтів з метаболічними захворюваннями.