Оптимізація діагностичних заходів у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія

Abstract

Досліджено 128 пацієнток у віці від 27 до 53 років. Перша група – 38 (29,6%) пацієнток з діагнозом аденоміоз І–ІІ ступеня, друга – 41 (32,1%) пацієнтка з поєднанням аденоміозу І–ІІ ступеня з ГПЕ та/або лейоміомою матки, третя – 39 (30,5%) жінок тільки з ГПЕ, четверта (контрольна) – 10 (7,8%) жінок без патології ендометрія. Пацієнткам виконувалася гістероскопія з прицільною біопсією, виявлялися патоморфологічні особливості сполучнотканинного компонента ендометрія і перехідної зони матки, вивчалися специфічні маркери прогресування аденоміозу, а саме судинний ендотеліальний фактор росту та показник проліферації Ki-67, а також визначалися параметри ультразвукової еластографії зсувної хвилі. Рутинним гістологічним дослідженням аденоміоз був підтверджений тільки в 11 (30,6%) випадках із 36 передбачуваних, тоді як ГПЕ (поліпи, залозиста гіперплазія) і гіперпластична патологія ендоцервікса (поліпи) – у 34 (97,1%) випадках з 35 передбачуваних. Експресія антигену Ki-67 була позитивна в ядрах епітеліальних клітин залоз вогнищ аденоміозу і меншою мірою клітин цитогенної строми. Більше значення експресії відзначалося в епітелії залоз поверхнево розташованих гетеротопій при аденоміозі I–II ступеня в порівнянні з іншими досліджуваними групами. При виконанні еластографії зсувної хвилі виявлені достовірні відмінності за кольором фарбування міометрія між пацієнтками першої, третьої і контрольної груп. Незмінений міометрій у всіх пацієнток контрольної групи характеризувався фарбуванням у відтінках синього кольору, при цьому фарбування було однорідним у 9 (90%) обстежених. Для покращення діагностики аденоміозу рекомендується включити до лабораторно-інструментального обстеження ультразвукову еластографію зсувної хвилі, визначення експресії білка проліферації Ki-67 та інтенсифікацію процесу неоваскуляризації в біоптатах ендометрія, що дозволить оптимізувати діагностичні заходи в пацієнток із аденоміозом та/або ГПЕ.