Клініко-морфометричні зміни шийного відділу хребта в людей і тварин з болем у шиї

Abstract

Резюме. Актуальність. Відома висока активність, рухливість шиї, її кістково-хрящового, м’язового апарату тощо. При цьому дегенеративно-дистрофічні процеси у шийному відділі хребта є нагальною проблемою. Метою дослідження було визначити клініко-морфометричні зміни шийного відділу хребта у людей і тварин з болем у шиї на ґрунті клініко-неврологічного обстеження, визначення щільності тіл хребців, їх конфігурації та співвідношення задля своєчасної корекції, прогнозу цієї патології. Матеріали та методи. У людей і тварин вивчали інтенсивність болю за допомогою адаптованих ВАШ, комп’ютерно-томографічні показники з вимірюванням щільності тіл хребців, морфометричних показників з акцентом локалізації на рівні С5–С7. Усі дослідження проводилися відповідно до сучасних біоетичних стандартів. Результати. Патологія конфігурації хребта зареєстрована у 84,6 % обстежених у вигляді кутового кіфозу або випрямленого лордозу, частіше у жінок. У собак і котів зміни спостерігали в 34,7 % випадків. Нормальна конфігурація частіше: у кішок — 78,6 % і собак дрібних порід — 78,5 %, у великих порід собак — лише у 26,3 %, при цьому деформації зустрічалися частіше, ніж у кішок і дрібних собак (у 2,7 раза і більше). Щільність тіл хребців вздовж хребта в усіх групах зменшувалася в каудальному напрямку, у людей ця відмінність становила 18,1 %. У кішок така відмінність становила в середньому 2,7 %, у собак дрібних порід вона була значнішою — 7,5 %, а у великих порід досягала 14,3 %. Максимальна відповідність змін відмічена в людей і собак великих порід. Висновки.Тварини, особливо собаки великих порід, можуть бути моделлю для вивчення етіопатогенетичних чинників, перебігу та прогнозу дегенерації кістково-хрящового апарату шийного відділу хребта