Рівень інтерлейкіну-22 у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням та дисліпідемією

No Thumbnail Available

Date

2017-10-05

Authors

Кисиленко, Катерина Володимирівна
Ковальова, Ольга Миколаївна
Ащеулова, Тетяна Вадимівна
Кочубєй, Оксана Анатоліївна

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

ВДЗУ "Буковинський державний медичний університет"

Abstract

Останніми роками з’являються повідомлення щодо можливості залучення прозапальних цитокінів до регулювання метаболізму. Цитокін інтерлейкін-22 за даними проведених раніше досліджень має прямий позитивний зв’язок з багатьма факторами кардіометаболічного ризику, зокрема зі статтю, палінням та індексом маси тіла (ІМТ). Однак його роль у виникненні порушень ліпідного обміну у хворих на ГХ в поєднанні з ожирінням є недостатньо вивченою. Мета дослідження: визначення концентрації ІЛ-22 у хворих на ГХ залежно від наявності у них ожиріння та дисліпідемії. Методи дослідження: досліджено 62 особи (50 хворих на ГХ і 12 практично здорових осіб) віком від 41 до 78 років. Всім пацієнтам було проведено комплексне клінічне обстеження. Визначення показників ліпідного обміну: загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) в плазмі крові проводилося ферментативним методом з використанням стандартних наборів з подальшим розрахунком холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА) та ХС не-ЛПВЩ. Визначення концентрації ІЛ-22 у плазмі крові проводили імуноферментним методом із застосуванням набору BenderMedsystems® Human IL-22 Platinum ELISA. Статистичний аналіз проводили методами непараметричної статистики. Нульову гіпотезу відкидали при рівні достовірності р<0,05. Отримані результати: хворі на ГХ були розподілені на дві основні групи залежно від наявності ожиріння. У 1 групу включено 19 хворих на ГХ з нормальною масою тіла, 2 групу склали 31 хворий на ГХ та ожиріння. В групу контролю увійшли 12 практично здорових осіб. Концентрація ІЛ-22 пацієнтів другої групи (40,05 (35,23; 53,02) пг/мл) значно перевищувала концентрацію ІЛ-22 пацієнтів першої групи (23,14 (22,46; 23,75) пг/мл) (p<0,05). Концентрація ІЛ-22 в групі контролю склала 19,81 (18,77; 20,15) пг/мл, що є достовірно нижче за концентрацію у хворих 1 та 2 груп (p<0,05). Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між ІЛ-22 та ЗХС (r = 0,54, р = 0,012), ТГ (r = 0,45, р = 0,011), ХС ЛПНЩ (r = 0,54, р = 0,002), ХС ЛПДНЩ (r = 0,45, р = 0,011), КА (r = 0,53, р = 0,002), ХС не-ЛПВЩ (r = 0,55, р = 0,001) у групі хворих на ГХ та ожиріння. В групі хворих на ГХ та у групі практично здорових осіб кореляційні зв’язки між концентрацією ІЛ-22 та параметрами ліпідного метаболізму виявилися недостовірними Висновки. Встановлено, що концентрація ІЛ-22 є достовірно вищою у хворих на ГХ в поєднанні з ожирінням у порівнянні з групою хворих на ГХ та групою контролю. Отримані дані свідчать про те, що підвищений рівень ІЛ-22 у крові людини тісно пов'язаний з наявністю ожиріння та дисліпідемії у хворих на ГХ.

Description

Keywords

інтерлейкін-22, гіпертонічна хвороба, дисліпідемія, ожиріння

Citation

Рівень інтерлейкіну-22 у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням та дисліпідемією / К. В. Кисиленко, О. М. Ковальова, Т. В. Ащеулова, О. А. Кочубєй // Особливості коморбідного перебігу захворювань та їх фармакотерапія в клініці внутрішньої медицини : матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Чернівці, 5–6 жовтня 2017 р. / ВДЗУ "Буковинський державний медичний університет". – Чернівці, 2017. – С. 58–59.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By