Оптимізація лікування хворих на мікотичну екзему

Abstract

Мікоз стоп та оніхомікоз визнані найбільш поширеними нозологіями у осіб похилого віку. При цьому частота і важкість ураження із віком також збільшується. Тривале існування мікотичного процесу на тлі існуючих атрофічних змін шкіри призводить до сенсибілізації організму грибковими антигенами. Чинниками мікотичної екземи є Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum та Candida albicans. В сукупності із нейроендокринними, метаболічними, інфекційно-алергічними, вегетосудинними розладами обумовлює розвиток мікотичної екземи. Використання сучасних зовнішніх антибактеріальних та антимікотичних засобів дозволяє уникнути багатьох побічних ефектів системної терапії, але при тривалому використанні часто виникає сенсибілізація, патологічний процес посилюється алергічним дерматитом.