Участь вегетативної системи у тремороґенезі та можливі шляхи його корекції (огляд літератури)

Abstract

Тремор є найпоширенішим гіперкінезом. Є відомості, що тремор часто виникає у разі порушення інтегративної діяльності ЦНС за участю структур, які стосуються неспецифічних систем мозку. Проведено аналіз власних та наявних у літературі клініко-експериментальних даних про вплив на тремороґенез вегетативної системи. Оцінено патогенетично обґрунтовані шляхи корекції. В експериментальних дослідженнях виявлено та підтверджено участь моноамінергічних нейромедіаторів, як у тремороґенезі, так і вегетативних дисфункціях. Наші дослідження та аналіз літературних джерел дають змогу, окрім діагностики, оцінити збалансованість вегетативного забезпечення, що поліпшує адекватну терапію.