Тривога у іноземних студентів-медиків в умовах пандемії COVSD-19

Abstract

АНОТАЦІЯ Тотальна нестабільність та багато криз, ще із середини ХХ століття, сформувала тенденцію до загострення внутрішньо особистісних конфліктів, надвисоких емоційної напруги та тривоги. Навчатися у медичному університеті завжди було доволі важко. Особливо, коли ми говоримо про студентів іноземців. Коли до усіх цих чинників додається такий фактор, як загроза пов’язана із COVID-19, не є випадковим значне посилення тривоги саме у цієї частини населення. Контингент та методи дослідження. У нашому дослідженні прийняли участь 63 іноземні студенти-медики обох статей. Їх було розділено на дві групи: першу склали 31 студенти із наявністю тривоги; другу склали 32 студент без наявної тривоги. Ми використовували клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний методи дослідження (госпітальна шкала тривоги та депресії HADSS). Результати. В першій групі студенти виявляли тривогу, порушення сну та апетиту, соціального функціонування та зниження академічних успішності та продуктивності. Вони також зазначали напругу у відносинах із батьками. Тільки 7 студентів, 22,6 % зазначали появу тривоги тільки із загрозою, пов’язаною із COVID-19. За результатами шкали HADSS рівень тривоги склав 14,1±0,4 балів, а рівень депресії складав 5,7±0,5 балів. В другій групі студенти не виказували клінічно значущої тривоги, порушення сну та апетиту, соціального функціонування. Вони доволі добре адаптувалися до необхідності дистанційного навчання; мали друзів, близьких людей, до яких вони мали можливість звернутися за підтримкою гармонійні стосунки із батьківською родиною. За результатами шкали HADSS, вони не виказали клінічно значущих рівнів тривоги (6,1±0,8) та депресії (5,8±0,6). Висновки. Таким чином, наше дослідження показало, що тривога була пов’язана не тільки безпосередньо із загрозою через COVID-19. Серед можливих причин були зазначені економічні, мікросередовищні та навіть неможливість зазначити її. Серед чинників адаптації можна зазначити гармонійні стосунки із батьківською родиною, наявність близького кола друзів, ресурси, що допомогли швидко пристосуватися до умов, що змінилися.