Особливості ендотеліальних факторів у вагітних з плацентарною дисфункцією, обумовленою цукровим діабетом

Abstract

Мета — рання діагностика плацентарної дисфункції (ПД) у жінок з цукровим діабетом (ЦД) за даними ендотеліальних факторів для оптимізації розродження. Був проведений аналіз ведення вагітності та пологів у 94 вагітних у віці від 23 до 38 років. Вагітні були розподілені на наступні клінічні групи: 30 вагітних з ЦД (перша група), 34 — з цукровим діабетом та плацентарною дисфункцією (друга група) та 30 практично здорових вагітних (контрольна група). В терміні вагітності 36–38 тижнів відзначалось достовірне зниження (р < 0,05) сироваткових показників СЕФР у пацієнток із ПД, зумовленою ЦД (69,3 ± 2,9 пг/мл) не лише порівняно з показниками у жінок із фізіологічним перебігом вагітності (119,6 ± 5,2 пг/мл), але й у вагітних із ЦД без плацентарної дисфункції (87,4 ± 3,4 пг/мл) (р < 0,05). При дослідженні ЕТ-1 виявлене зниження показників у вагітних з ЦД та ПД майже втричі (0,97 ± 0,18 пг/мл) у порівнянні з жінками контрольної групи (3,12 ± 0,41 пг/мл) та вагітними з діабетом, але без ПД (1,54 ± 0,12 пг/мл), у яких рівень ЕТ-1 був знижений вдвічі в порівнянні з контрольними показниками (р < 0,05). Також спостерігалося зниження показника еNOS при ЦД (від 58 пг/мл у вагітних з ЦД та ПД до 68 пг/мл при ЦД, при нормі 79–82 пг/мл). У жінок з ЦД та ПД переважали індуковані пологи, майже половина з яких закінчилася кесаревим розтином. Серед перинатальних ускладнень зустрічалися дістоція плечиків, обумовлена макросомією (19 %), гіпоглікемія (15 %), жовтяниця (8 %), респіраторний дистрес синдром (5 %). Перинатальна смертність склала 9,4 %. Зміни ендотеліальних факторів в крові вагітних з цукровим діабетом (СЕФР, ЕТ-1, еNOS) можуть вказувати на розвиток плацентарної дисфункції, що потребує негайного обстеження плода та своєчасного розродження з використанням, при необхідності, індукції пологової діяльності для покращення материнських та перинатальних наслідків.