Віддалені онкологічні та деякі соматичні наслідки лікування раку щитоподібної залози

Abstract

Аналіз віддалених онкологічних та соматоневрологічних наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму. В результаті проведеного порівняння різних видів інформації про перебіг та наслідки захворювання на РЩЗ у пацієнтів з ОУ та без ОУ було з’ясовано, що термін настання абляції у хворих з ОУ був вищим у 2,2 рази та показано, що перевищення терміну настання абляції терміну у 20 місяців є несприятливим фактором щодо появи ОУ. Показано, що необхідність нарощення дози тироїдного гормону для досягнення супресивного стану у пацієнтів після проведення спеціального лікування до рівня, що перевищує 3 мкг/кг є прогностично несприятливим щодо появи рецидивів та ВЧМ й потребує пильної уваги протягом, щонайменше, 13 років. Проаналізовано дані про інтервали значень рівня ТГ на фоні супресивної терапії як біохімічної характеристики повноти відповіді на проведене спеціальне лікування. Показано, що після проведення спеціального лікування загальна кількість серцево-судинних ускладнень збільшилася в 1,7 рази, загальна кількість патологій сечовидільної системи в 3,1 рази, загальна кількість патологій органів травлення збільшилася в 1,8 рази. Проведення статистичного аналізу дозволило виявити зв’язок між появою віддалених та онкологічних соматоневрологічних наслідків лікування раку щитоподібної залози та характеристиками спеціального лікування, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу, сечовидільної системи, патологій органів травлення.