Клініко-психопатологічна характеристика та система психотерапії афективних порушень у хворих на шизотиповий розлад

Abstract

Мета роботи: на основі аналізу клініко-анамнестичних, особистісних та клініко-психопатологічних характеристик афективних порушень у хворих на шизотиповий розлад розробити систему їх психотерапії. За умови надання інформованої згоди та з дотриманням принципів біоетики протягом 2019-2023 рр. було проспективно обстежено 128 хворих на шизотиповий розлад, що перебували на амбулаторному лікуванні у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР (м. Запоріжжя), серед яких для подальшого дослідження було відібрано 100 хворих. Сформований контингент дослідження було розподіллено на три групи за критерієм наявного спектру афективних порушень: до першої групи дослідження (Г1) було включено 52 хворих, що виявляли уніполярну психопатологічна симптоматика депресивного спектру, до другої групи дослідження (Г2) – 16 хворих, які виявляли тенденцію до циклічної зміни афективних фаз, інші 32 хворих, які демонстрували специфічні зміни афективної сфери, що були оцінені як афективне сплощення, були включені до третьої групи дослідження (Г3). В дослідженні використано клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний та статистичний методи. Дослідження реалізовано в чотири етапи. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-анамнестичні характеристики хворих на шизотиповий розлад у контексті розвитку афективних порушень, зокрема оцінено вплив пов’язаних та непов’язаних із основним захворюванням груп факторів на його розвиток, а також досліджено особливості клініко-психопатологічного наповнення ініціальної та персистуючої симптоматики у обраного контингенту хворих, що дозволило сформувати уявлення щодо синдромокінезу та синдромотакситу семіотичного наповнення шизотипового розладу. Вперше визначено патопластичний вплив шизотипового розладу на клінічну семіотику порушень тривожного, депресивного та маніакального спектрів, що значно розширило уявлення щодо механізмів взаємного впливу психічної патології шизофренічного та афективного спектрів. Вперше сформовано систематику афективних порушень у хворих на шизотиповий розлад, надано характеристику 9 підтипам в рамках 3 типів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості шизотипового розладу та покращує його діагностику. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було встановлено особистісні характеристик хворих на шизотиповий розлад з афективними порушеннями через визначення особливостей їх відношенню до хвороби в цілому та внутрішнього сприйняття окремих симптомів зокрема, що сформувало підґрунтя для системи психотерапії зазначених станів. Визначено клініко-психопатологічні характеристики афективних порушень у хворих на шизотиповий розлад, зокрема описано особливості клінічного наповнення тривожних, депресивних та маніакальних проявів в рамках досліджуваного розладу, що дозволило визначити найбільш чутливі до психотерапевтичних впливів психопатологічні конструкти. Розроблено двоетапну систему психотерапії афективних порушень у хворих на шизотиповий розлад, яка первинно направлена на безпосередню редукцію афективних порушень, вторинно – на здобуття хворими нових навичок самоаналізу та виявлення опосередкованих ознак погіршення їх стану, що дозволило суттєво підвищити ефективність терапії зазначеного контингенту хворих.