Шановні коритсувачі репозитарію! В період з 31.12.2025 по 12.01.2026 на сервері репозитарію будуть виконуватися технічні роботи. Не намагайтеся в цей період розміщувати або редагувати свої роботи. Дякуємо за розуміння. Dear repository users! From 12/31/2025 to 01/12/2026, technical work will be performed on the repository server. Please do not attempt to post or edit your work during this period. Thank you for your understanding.
 

Аналіз впливу терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску в амбулаторних умовах

dc.contributor.authorСмирнова, Вікторія Іванівна
dc.contributor.authorМалишко, Андрій Вікторович
dc.date.accessioned2017-10-23T07:13:03Z
dc.date.available2017-10-23T07:13:03Z
dc.date.issued2017-04-20
dc.description.abstractМета і завдання: проаналізувати тактику досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в амбулаторних умовах. Матеріали та методи: для аналізу було відібрано 144 амбулаторних карти пацієнтів віком 59,8±7,8 років в яких було діагностовано ГХ, з них 50 чоловіків та 94 жінки. Вибірка проводилась за календарний рік. Результати: початково цільовий рівень АТ мали 7,8% пацієнтів, лікування не змінювали у 17% пацієнтів, збільшували дози препарату у 35%, зменьшували дозу у 8%, призначався додатковий препарат у 35%, проводилась заміна на препарат іншого класу у 30%, також у 35% змінювалась торгова назва. Кількість препаратів, що приймав хворий на протязі року достовірно не змінилася (1,8±0,6 и 1,8 ±0,7), при цьому серед хворих, які повинні досягнути АТ ≤130/80 – кількість препаратів, що приймали зменшилась з 2,4±0,6 до 1,8±0,7 (р< 0,05). Частка інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) складала 60% на початку року та 76% наприкінці року; тиазидні діуретики (ТД) 42% та 36%; бета- блокатори (ББ) 40% та 44%; антагоністи кальцію (АК) 34% та 38% відповідно. За рік терапія змінювалась 3,2±2,1 рази. Частіша зміна терапії у жінок приводила до досягнення цільового АТ, та не впливала на АТ у чоловіків. До кінця року тільки у 22,5% пацієнтів вдалося досягти цільового рівня АТ. Кількість візитів до лікаря склала в цілому 4,6 ±2,4 рази, але хворі, що досягли цільового рівня АТ відвідували лікаря достовірно частіше ніж ті яким це не вдалося (8,4 ±2,1 та 4,1 ±1,4; р<0,001). При цьому жінки відвідували лікаря частіше ніж чоловіки. Пацієнти, які досягли цільового рівня АТ частіше приймали іАПФ (100% проти 70% пацієнтів, що не досягли цільового рівня АТ) та ТД (65% проти 30% відповідно). Висновки: низькій частоті досягнення цільового рівня АТ у хворих на ГХ в амбулаторних умовах (7,8% - 22,5%) сприяє, як недостатнє використання раціональної комбінованої терапії із залученням ТД та АК, так і фіксованих низькодозових комбінацій антигіпертензивних препаратів.ru_RU
dc.identifier.citationМалишко А. В. Аналіз впливу терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску в амбулаторних умовах / А. В. Малишко, В. І. Смирнова // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини : збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, Суми, 20–21 квітня 2017 р. / Сумський державний університет. − Суми, 2017. – С. 250.ru_RU
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/17807
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherСумський державний університетru_RU
dc.subjectгіпертонічна хворобаru_RU
dc.subjectартеріальний тискru_RU
dc.titleАналіз впливу терапії на досягнення цільового рівня артеріального тиску в амбулаторних умовахru_RU
dc.typeThesisru_RU

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Малишко.docx
Size:
16.05 KB
Format:
Microsoft Word XML

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
11.51 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: