Розвиток дисбіозу в порожнині рота у хворих на рак молочної залози на етапах проведення циклів ад’ювантної поліхіміотерапії

Abstract

Одним з найбільш значних побічних ефектів сучасної протипухлинної терапії є запалення слизової оболонки порожнини рота – хіміотерапевтично-асоційований мукозит. Відомо, що вирішальну роль у патогенезі майже всіх стоматологічних захворювань відіграє мікробний фактор, а саме – стан орального дисбіозу. Проведене дослідження ротової рідини у хворих на рак молочної залози до початку проведення поліхіміотерапії виявило, що для них є характерним значне зниження рівня лізоциму – 0,059 ± 0,022 од/л (приблизно в 2 рази відносно норми) на всіх етапах ПХТ та різке підвищення активності уреази – 0,782 ± 0,110 мккат /л (в 6–8 разів вище норми). Визначено зростання ступеня орального дисбіозу в 13,3 разу порівняно із нормою. Ці зміни зберігаються на всіх етапах ПХТ. Отримані дані свідчать про значне збільшення мікробного обсіменіння порожнини рота у хворих на РМЗ на тлі проведення циклів ад’ювантної ПХТ.