Моделювання переломів нижньої щелепи на тваринах: аналіз відомих методів та опис власної методики

Abstract

Метою роботи був аналіз існуючих у літературі способів моделювання переломів нижньої щелепи та опис власної методики моделювання зазначеної патології. Авторами детально проаналізовано наявні у міжнародних та вітчизняних патентних базах, наукометричних базах Web of Science, Scopus, Google Scholar способи моделювання переломів нижньої щелепи на тваринах (щурах, мишах, кролях), що дало змогу розділити їх на п’ять груп. До першої групи були віднесені методи моделювання застосуванням сили; до другої – долота та молотка; до третьої – бора, пили, фрези, лазерного скальпеля, остеотому; до четвертої – застосування бору, пили, циркулярної фрези з подальшим переламуванням кістки вручну або за допомогою остеотому, щипців для видалення зубів, кровоспинного затискача; до п’ятої – за допомогою спеціально виготовлених інструментів (С-подібного затискача, ножиць). Зазначені методи відрізняються необхідним для їх виконання обладнанням, технікою нанесення переломів, характеризуються певними недоліками та перевагами. Автори описали власну методику моделювання перелому нижньої щелепи у щурів популяції WAG із застосуванням спеціально виготовленого інструменту, що дає змогу одержати максимально наближені до клінічної ситуації та однотипні переломи у тварин.