Хронічний гастрит у пацієнтів з остеоартрозом: взаємозв'язок між чинниками вірулентності Helicobacter pylori та морфологічними змінами у шлунку

Abstract

Мета — виявити взаємозв’язок між вірулентними властивостями Helicobacter рylori та морфологічними змінами у слизовій оболонці (СО) шлунка при хронічному гастриті (ХГ) у пацієнтів з остеоартрозом (ОА). Матеріали та методи. Обстежено 106 пацієнтів із ХГ, асоційованим з Н. рylori у поєднанні з ОА. Вірулентність Н. рylori виявляли за допомогою діагностичної системи Western Blot. Визначали специфічні IgG до білкових антигенів Н. рylori з різною молекулярною масою — антигену CagA, VacА і уреазоасоційованих протеїнів Н, А, Е. Результати. Формування атрофії СО шлунка у пацієнтів з ОА асоціюється з високовірулентними CagА+- та VacА+-штамами Н. рylori. Так, при ІІІ — IV стадії атрофії CagА+-антиген траплявся в 2,8 разу частіше (х2 = 9,74; р = 0,012), ніж при І — ІІ стадії, а VacА+-штами Н. рylori при І — ІІ стадії атрофії — в 1,3 разу частіше, ніж при ІІІ — IV стадії. Висновки. Визначення за допомогою Western Blot аналізу анти-СagА IgG у хворих на ХГ у поєднанні з ОА можна розглядати як додатковий маркер підвищеного гостроканцерогенного ризику.