Наукові праці. Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31741

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 27
  • Item
    Характеристика перебігу епідемічного процесу скарлатини у сучасних умовах
    (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», ТОВ «НВК «Екофарм», 2024-06) Білера, Наталія Владиславівна; Подаваленко, Алла Павлівна
    Скарлатина — одна із найпоширеніших нозологічних форм стрептококових інфекцій групи А (іСГА). В останні роки відбувалося зростання захворюваності на цю інфекцію у країнах Європи, Азії, США та Канаді. Проведено аналіз фахових видань із різних країн світу щодо проявів епідемічного процесу скарлатини, а також надано інформацію про проведені епідеміологічні дослідження авторами. Встановлено, що провідною групою ризику скарлатини залишаються діти, серед дорослих частіше хворіють чоловіки, але головним джерелом інфекції стають жінки молодого віку, які доглядають за дітьми. Аерозольно-аспіраційний механізм передачі збудника скарлатини реалізується через повітряно-крапельний та контактно-побутовий шляхи. Відбувається інтенсифікація контактно-побутового шляху передачі збудника. Спостерігається атиповий перебіг скарлатини з проявами ко-інфекції, зокрема, гастроентероколіту, вітряної віспи та респіраторних інфекцій. Значна кількість публікацій присвячена впливу факторів навколишнього середовища на перебіг епідемічного процесу скарлатини. Автори зазначають про прямий кореляційний зв'язок між захворюваністю на скарлатину та забруднювачами атмосферного повітря, метеофакторами, а також про вплив соціальних та економічних факторів на епідемічну ситуацію з цієї інфекції. Тривале застосування антибіотиків сприяло розвитку антибіотикорезистентності до найбільш поширених препаратів, що спонукає науковців до розробки вакцин проти іСГА. Отже, скарлатина характеризується повсюдним поширенням, враженням переважно дитячого населення, ко-інфекцією, нетиповим клінічним перебігом, особливо в імунокомпрометованих осіб, та реалізацією контактно-побутового шляху передачі збудника. Встановлено вплив соціальних, природних та екологічних факторів на перебіг епідемічного процесу скарлатини, що важливо враховувати при проведенні епідеміологічного нагляду за цією інфекцією. Впровадження вакцинації проти іСГА сприятиме зниженню антибіотикорезистентності, що наразі є глобальною проблемою для людства. Вважаємо необхідним включення скарлатини та інших іСГА до переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації в Україні.
  • Item
    Розвиток професійної компетентності лікарів на циклах підвищення кваліфікації з використанням методів критичного мислення
    (Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Видавничий дім «Гельветика», 2024) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    Розбудова системи громадського здоров’я в Україні направлена на попередження захворювань та зміцнення здоров’я населення. Для виконання поставленого завдання медичній галузі необхідні висококваліфіковані компетентні фахівці різних спеціальностей. У статті проаналізовано підходи до поглиблення професійної компетентності лікарів на циклах спеціалізації за фахом «епідеміо логія» та тематичного удосконалення на підставі використання технології розвитку критичного мислення. Зазначено, що метою навчання на циклі спеціалізації є підготовка лікарів-епідеміологів відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста за фахом "епідеміологія", а на циклах тематичного удосконалення – поглиблення у здобувачів теоретичних знань та засвоєння практичних навичок з питань епідеміології. Тож, підходи щодо підготовки лікарів на різних циклах підвищення кваліфікації дещо відрізнялися. На циклах спеціалізації акцентували увагу на виконанні науково-практичної роботи, використовуючи комплекс методів критичного мислення, що дозволило підготувати висококваліфікованого лікаря-спеціаліста за фахом епідеміологія, здатного проводити епідеміологічну діагностику, адекватно оцінювати епідемічну ситуацію та приймати обґрунтовані рішення. На циклах тематичного удосконалення в більшій мірі застосовували методи критичного мислення, які були направлені на підвищення рівня професійної компетентності лікарів, забезпечення відповідності сучасним стандартам медичної практики та вдосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів. Найбільш ефективними методами розвитку критичного мислення при підготовці лікарів на циклах підвищення кваліфікації виявилися проблемно-орієнтоване навчання, інтерактивні лекції, семінари та дискусії, аналіз наукових статей та досліджень, метод кейсів, рефлексивна практика, тренінги з логіки та аргументації. У статті наголошується на тому, що підвищити рівень сформованості загальних і спеціальних компетентностей з питань епідеміології лікарі можуть за допомогою методів критичного мислення, які активно впроваджуються викладачами Харківського національного медичного університету на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення
  • Item
    Дослідницькі методи навчання як інструмент розвитку критичного мислення лікарів на циклах тематичного удосконалення
    (Харківський національний медичний університет, 2024-05) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    В умовах війни, складного соціально-економічного стану в Україні відбувається реформування вищої медичної освіти. Пріоритетним напрямом є формування загальних і фахових компетентностей як майбутнього лікаря (студента), так і лікаря післядипломної освіти, що передбачає здатність комплексно вирішувати проблеми, критично та креативно мислити, вміти вирішувати складні завдання. Непересічне значення в підготовці лікаря, а також підвищенні його професійного рівня відводиться розвитку критичного мислення. Забезпечити розвиток критичного мислення в процесі навчання можливо за допомогою методів проблемного, дослідницького та евристичного характеру. Отже, дослідницькі методи навчання лікарів у системі післядипломної освіти на циклах тематичного удосконалення сприяють не лише підвищенню їх пізнавальної активності, мотивації до професійного зростання, але й розвитку критичного мислення, самостійності, творчості, що визначені як Топ-10 навичок (soft skills), які будуть затребувані роботодавцями в найближчі 10 років.
  • Item
    Вплив сенсорних систем на психоемоційний стан молоді, що навчається
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Круглова, Віталіна Вікторівна
    Сенсорна система – спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього та внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до оточуючого середовища, а й пізнавати закони природи, активно змінювати це середовище, формує психоемоційний стан людини. На базі Маріупольського медичного фахового коледжу було проведено дослідження впливу окремих сенсорних систем на психоемоційний стан молоді, що навчається. Оскільки Маріупольський медичний коледж не припиняв працювати з початку повномасштабної війни, то було проведено цікаве і оригінальне дослідження щодо впливу сенсорних систем на психоемоційний стан учнів, що навчаються в екстремальних умовах та в період кризових станів.
  • Item
    Важливість профілактики порушень психоемоційних станів у кризових ситуаціях
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Багмут, Володимир Васильович; Нікуліна, Галіна Леонідівна
  • Item
    Аналіз місць інфікування населення м. Харків збудником COVID-19 в період пандемії
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Подаваленко, Алла Павлівна; Нессонова, Тетяна Дмитрівна
  • Item
    Історичний досвід запровадження шкільних підручників у Молдові у першій половині 19 сторіччя
    (Ецко Д. Історичний досвід запровадження шкільних підручників у Молдові у першій половині 19 сторіччя / Д. Ецко, С. А. Усенко // Медицина. Освіта. Незламність : науково-практична конференція з міжнародною участю, Бахмут, Полтава, Харків, 25–26 квітня 2024 р. – Бахмут ; Полтава ; Харків, 2024. – С. 42–43., 2024-04-25) Усенко, Сергій Анатолійович; Ецко, Діана
    Розглянуто результати історіографічних досліджень щодо впровадження шкільних підручників у 19 сторіччі в Молдові, до складу якої входили і окремі території сучасної України
  • Item
    Менеджмент навчального процесу закладу вищої освіти
    (2024-04-25) Усенко, С.Г.; Дяченко, М.С.; Усенко, С.А.
  • Item
    Особливості впливу занять скандинавською ходою на стан фізичної та ментальної працездатності студентів
    (2024-04-26) Логвинюк, Р.П.; Красножон, Н.М.; Усенко, С.А.; Усенко, С.Г.; Дяченко, М.С.; Кравченко, Л.А.
  • Item
    Результати опитування лікарів на циклах підвищення кваліфікації щодо обізнаності з технологією розвитку критичного мислення
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2024-04) Подаваленко, Алла Павлівна; Зеленська, Людмила Дмитрівна; Білера, Наталія Владиславівна
    В Україні відбувається реформування освітньої галузі, що спонукає до розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій або їх модифікації. До таких технологій належить технологія розвитку критичного мислення, яка не є новим явищем у педагогічній науці, проте стає все більш затребуваною з огляду її застосування в різних сферах життєдіяльності, зокрема медицині. Мета нашої роботи полягала у встановленні рівня обізнаності лікарів з технологією розвитку критичного мислення під час навчання на циклах підвищення кваліфікації у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Проведене дослідження дозволяє свідчити про те, що лікарі, які навчаються на циклах підвищення кваліфікації, недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення, частково використовують методи критичного мислення у професійній діяльності. Утім майже одностайно лікарі наголошують на важливості оволодіння цією технологією.
  • Item
    Епідеміологічна діагностика – методична основа епідеміологічного нагляду
    (2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Малиш, Ніна Григорівна
    Інфекційна епідеміологія як дисципліна про закономірності розвитку епідемічного процесу інфекційних хвороб складається із загальної (теорія епідеміології) та спеціальної (прикладної) епідеміології, що взаємопов’язані одна з одною через систему епідеміологічного нагляду. Основою епідеміологічного нагляду є теоретичні (вчення про епідемічний процес та природну осередковість, теорія саморегуляції паразитарних систем, соціально-екологічна концепція тощо), методичні (епідеміологічна діагностика) та організаційні (мережа закладів охорони здоров’я, громадське здоров’я, фізичні особи та інші) принципи. Епідеміологічна діагностика є основою моніторингу епідемічного процесу. З позицій епідеміологічного нагляду, епідеміологічна діагностика — це процес постановки епідеміологічного діагнозу, тобто оцінка епідемічної ситуації та її детермінант (причин) на конкретній території серед певних груп населення у час, що вивчається, з метою раціоналізації планування та здійсненняпрофілактичних і протиепідемічних заходів й розробки епідеміологічного прогнозу. За допомогою семіотики, діа гностичної техніки та епідеміолого-діагностичного мислення проводиться епідеміологічна діагностика. Семіотика — розділ вчення про епідемічний процес, що розглядає закономірності його прояву. Діагностична техніка — це сукупність технічних прийомів, що забезпечують розпізнавання проявів епідемічного процесу. Епідеміолого-діагностичне мислення — логічний метод, що використовується в процесі діагностики епідемічної ситуації, зводиться до побудови гіпотез, що пояснюють прояви епідемічного процесу, і перевірки цих гіпотез. Насамперед методологічною основою є професійна підготовка фахівців та прийоми формальної логіки. Основними методами епідеміологічної діагностики є ретроспективний та оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності на інфекційні хвороби. Причому ретроспективний аналіз є основою епідеміологічної діагностики, він дозволяє встановити прояви епідемічного процесу в часі, за територіями та групами населення; визначити ступінь впливу на його інтенсивність і динаміку дії різних факторів, скласти якісну і кількісну характеристику їх причинно-наслідкових зв’язків іобґрунтувати головні напрями профілактики окремих захворювань або груп інфекційних хвороб. Отже, в умовах реформування охорони здоров’я важливо та необхідно, впроваджуючи нові підходи щодо визначення випадку інфекційного захворювання та проведення епідеміологічного нагляду за ними, знати роз діли епідеміологічної діагностики і використовувати методи епідеміологічного аналізу для постановки епідеміо логічного діагнозу й прогнозування інфекційної захворюваност
  • Item
    Досвід викладання гігієнічних дисциплін під час воєнних дій
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Багмут, Володимир Васильович
  • Item
    Короткий нарис про історію кафедри гігієни праці та професійних хвороб як складової частини кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб
    (Харківський національний медичний університет, 2023-11-02) Нікуліна, Галіна Леонідівна; Боровик, Ігор Григорович; Багмут, Володимир Васильович
  • Item
    Дезінфектологічні аспекти неспецифічної профілактики інфекційних захворювань
    (2023) Морозова, Неля Сергіївна; Марієвський, Віктор Федорович; Подаваленко, Алла Павлівна; Рідний, Сергій Володимирович; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валентинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігорович
  • Item
    Генетичні механізми резистентності мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів
    (2023) Морозова, Неля Сергіївна; Подаваленко, Алла Павлівна; Головчак, Григорій Семенович; Коробкова, Ірина Валенинівна; Попов, Олександр Олександрович; Лях, Сергій Ігорович
  • Item
    Доцільність застосування дистанційних технологій у безперервному професійному навчанні лікарів
    (Харківський національний медичний університет, Бахмутський медичний фаховий коледж, Асоціація медиків України, 2023-03-23) Подаваленко, Алла Павлівна
  • Item
    Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові
    (Emergency Medicine (Ukraine), 2023) Подаваленко, Алла Павлівна; Георгіянц, Маріне Акопівна; Висоцька, Олена Володимирівна; Корж, Олексій Миколайович; Порван, Андрій Павлович; Маслова, Валентина Степанівна; Березняков, Владислав Ігорович; Бабаєва, Ольга Іванівна
    Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфек ції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2.
  • Item
    Influence of Meteorological Factors on Covid-19 Incidence in the Conditions of Ukraine
    (Bangladesh Journal of Medical Science, 2023-04) Podavalenko, Alla; Malysh, Nina; Kuzmenko, Olga; Zadorozhna, Viktoriya; Kolomiets, Svitlana; Chemych, Oksana
    The coronavirus disease (COVID-19) is a problem for the health care systems of many countries around the world. Seasonal nature of influenza and other the respiratory viral diseasesis commonly known. The nature of the relationship between the frequency of registration of cases of COVID-19 and natural factors is still being studied by researchers. The purpose is to determine the influence of air temperature, relative humidity, wind speed, and atmospheric pressure on the incidence of the coronavirus disease COVID-19 in the conditions of Ukraine.