Вплив поліморфізму генів PPARG, АТ1R та АПФ на ефективність терапії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом 2 типу або ожирінням

Abstract

Найбільш чутливими до терапії телмісартаном були гомозиготи ProPro, наявність Ala-алеля, а також С-алеля гена АТ1R асоціюється з гіршою відповіддю. ХAla/АС+СС – найнесприятливіша комбінація генів в плані ефективності телмісартану у пацієнтів з ГХ та ЦД 2. Серед хворих на ГХ з ожирінням вірогідно краща гіпотензивна відповідь на лікування раміприлом спостерігалася у хворих з ІІ генотипом АПФ, індапамідом з DD генотипом.