Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/181

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 93
  • Thumbnail Image
    Item
    Волонтерство та соціальна робота
    (2022) Кожина, Г.М.; Гайчук, Л.М.; Тєрьошина, І.Ф.; Перепьолкіна, К.М.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив питущих на алкогольний статус представників їхнього мікросоціального оточення
    (2022) Лінський, І.В.; Кузьмінов, В.Н.; Мінко, О.І.; Кожина, Г.М.; Гриневич, Є.Г.; Овчаренко, М.О.; Чугунов, В.В.; Пострелко, В.М.; Денисенко, М.М.; Плєхов, В.А.; Ткаченко, Т.В.; Задорожний, В.В.; Малихіна, Н.А.; Мінко, О.О.; Лакинський, Р.В.; Васильєва, О.О.; Юрченко, О.М.; Герасимов, Б.О.; Герасимов, Д.О.
    Мета роботи — вивчення несприятливого впливу питущих осіб на алкогольний статус представників їхнього мікросоціального оточення. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1531 особи, які належали до трьох якісно відмінних груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (329 осіб); здорові родичі хворих на алкогольну залежність (238 осіб) і представники загальної популяції (964 особи). Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT ). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кластерний аналізи) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»), а також програмного пакету SPSS-15. Показано, що наявність питущих в оточенні (ПВО) респондентів-чоловіків значно підвищує відносну частку осіб з ризикованим і небезпечним вживанням алкоголю, а також з імовірною алкогольною залежністю, тоді як у респондентів-жінок такого ефекту не було. Встановлено, що напрямок впливу ПВО на алкогольний статус респондентів-жінок залежить від рівня алкогольних проблем у ПВО: донозологічний рівень цих проблем у ПВО сприяє алкоголізації респондентів-жінок, а нозологічний рівень виступає в ролі фактору антиризику такої алкоголізації. Показано, що відносно малі зміни стилю алкоголізації респондентів внаслідок впливу ПВО супроводжуються непропорційно великими (в рази більшими!) змінами в показниках шкідливих наслідків вживання алкоголю і, особливо, в показниках залежності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив питущих на алкогольні уподобання та звички, а також на якість життя представників їхнього мікросоціального оточення
    (2022) Лінський, І.В.; Хаустов, М.М.; Кузьмінов, В.Н.; Мінко, О.І.; Кожина, Г.М.; Гриневич, Є.Г.; Овчаренко, М.О.; Чугунов, В.В.; Пострелко, В.М.; Денисенко, М.М.; Плєхов, В.А.; Ткаченко, Т.В.; Задорожний, В.В.; Малихіна, Н.А.; Мінко, О.О.; Лакинський, Р.В.; Васильєва, О.О.; Юрченко, О.М.; Герасимов, Б.О.; Герасимов, Д.О.
    Мета роботи — дослідження впливу питущих на алкогольні уподобання та звички, а також на якість життя (ЯЖ) представників їхнього мікросоціального оточення. Обстежено 1572 особи, які належали до двох груп: І група — 329 хворих на алкогольну залежність (АЗ); ІІ група — здорові респонденти (1243 особи). Кожний із цих контингентів був поділений на групи порівняння за ознакою наявності/відсутності питущих в оточенні (ПВО). Основні інструменти дослідження: опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а шкала для оцінки депресії Hamilton (HDRS) і тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналіз). Встановлено, що наявність ПВО в усіх обстежених респондентів підвищує суб’єктивно припустимі рівні вживання алкоголю (ВА) в типових життєвих ситуаціях і погіршує самооцінку ЯЖ. Показано, що на етапі побутового пияцтва залежність виразності алкогольних розладів (за тестом AUDIT) від особливостей алкогольної поведінки набагато більша, ніж на етапі АЗ. В усіх обстежених респондентів спостерігаються істотні кореляції результатів тесту AUDIT з такими особливостями алкогольної поведінки: ВА наодинці, вдомаі під час їди, що свідчать про патогенну роль втрати соціальних зв’язків та інтеграцію алкогольних звичок в процес задоволення базових потреб людини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Персоніфікований підхід до корекції стрес-асоційованих розладів у військовослужбовців в умовах повномасштабного вторгнення
    (2022) Кожина, Г.М.; Зеленська, К.О.; Друзь, О.В.; Черненко, І.О.; Хорошун, Е.М.
    Війна — це найпотужніший психо-соціальний стресор. Бойовий стрес чинить потужний травмуючий вплив на кожного військовослужбовця, що є головною причиною розвитку посттравматичних стресових і гострих стресових розладів та бойових психічних травм. Базуючись на отриманих у процесі роботи даних, ми розробили та апробували персоніфіковану програму корекції стрес-асоційованих розладів та реабілітації осіб, постраждалих внаслідок бойового стресу, з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, психотерапії та психоосвіти. На тлі проведення розробленої системи терапії та реабілітації показник якості життя в основній групі за усіма шкалами підвищився в середньому на 42,1 ± 1,4 %, у контрольній — у середньому на 31,4 ± 1,3 %. Отже, результатом імплементації вказаної персоніфікованої програми корекції стрес-асоційованих розладів очікується поліпшення якості надання медичної допомоги військовослужбовцям в сучасних умовах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психотерапія тривожних розладів у вимушених переселенців
    (2021) Кожина, Г.М.; Стрельнікова, І.М.; Зеленська, К.О.; Толстая, Т.Ю.; Юдін, М.А.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості постстресових розладів у осіб, які пережили бойові дії
    (2021) Кожина, Г.М.; Зеленська, К.О.; Толстая, Т.Ю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості викладання психіатрії в структурі безперервної професійної підготовки лікарів в умовах пандемії COVID-19
    (2021) Кожина, Г.М.; Гайчук, Л.М.; Стрельнікова, І.М.; Зеленська, К.О.; Тєрьошина, І.Ф.