Кафедра ультразвукової та функціональної діагностики
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31723
Browse
4 results
Search Results
Item Вертебральна гемодинаміка та реактивність вертебрального кровотоку у пацієнтів із цервікогенним головним болем(Health & Education, 2024) Kalashnikov, Valeriy; Калашніков, Валерій Йосипович; Stoyanov, O.; Стоянов, О.М.Проведено клініко-доплерографічне обстеження 146 пацієнтів із цервікогенним головним болем у двох клінічних групах (1-ша група – цервікокраніалгія (ЦКА) – 82 пацієнти; 2-га група – задній симпатичний синдром Барре – Льєу (СБЛ) – 64 пацієнти). Досліджувалися показники пікової систолічної (Vs), усередненої за часом максимальної (TAMX) та кінцевої діастолічної (Vd) швидкості кровотоку в сегментах V4 хребетних (ХА), задніх (ЗМА) мозкових, та основній (ОА) артеріях, індекси реактивності на ротаційні проби з ротацією голови вліво та вправо (ІрлпРП) та навантаження зі згинанням і розгинанням (ІрзрРП). Також порівнювалися показники TAMX, ІрлпРП та ІрзрРП у групах зі сходовою нестабільністю (СН), ізольованою нестабільністю (ІН), аномалією Кіммерлі (АК). Контрольна група (КГ) – 50 клінічно здорових добровольців обох статей відповідного віку. Показники кровотоку в ХА та ОА були достовірно підвищені у пацієнтів обох груп. У пацієнтів із ЦКА асиметрія кровотоку в ХА відзначалася у 25,5% випадків, вазоспазм в одній ХА – у 27,9%, вазоспазм у обох ХА – у 57,0%, вазоспазм в ОА – у 61,8%. Асиметрія кровотоку в ХА відзначалася у 39,1% пацієнтів з СБЛ, вазоспазм в одній ХА – у 51,5%, вазоспазм у обох ХА – у 32,8%, вазоспазм в ОА – у 60,9%. У пацієнтів 1-ї групи відзначалося підвищення реактивності на ротаційні навантаження. У 2-й групі показники ІрлпРП перевищували дані 1-ї групи. У пацієнтів з СН відзначалося значне перевищення показників швидкості потоку в ХА та ОА над КГ. З ІН спостерігалося посилення швидкості кровотоку в ХА, з незначним переважанням у пацієнтів 2-ї групи. Швидкості кровотоку в пацієнтів з АК були незначно підвищені. У пацієнтів з СН відзначалася виражена гіперреактивність на функціональні навантаження з розгинанням і згинанням. У пацієнтів з ІН переважала гіперреактивність на функціональні навантаження з ротацією вправо і вліво. У групі з АК спостерігалася гіперреактивність на функціональні навантаження з розгинанням і згинанням за відносної нормореактивності на ротацію вправо та вліво. Висновки. У групі пацієнтів із ЦКА переважають генералізовані вазоспастичні реакції. Виникнення СБЛ зумовлювалося вазоспазмом в одній ХА, а також поєднанням вазоспазму в ОА і однієї ХА. Гіперреактивність на ротаційні функціональні проби є доплерографічним критерієм ЦГБ, з найбільшою вираженістю у пацієнтів з СБЛ. У пацієнтів з СН відзначалася гіперреактивність на ротаційні проби, яка поєднувалася з вазоспазмом в обох ХА або в одній ХА та в ОА. У пацієнтів з ІН гіперреактивність за ротаційних навантажень поєднувалася з наявністю вазоспазму в одній ХА. У пацієнтів з аномалією Кіммерлі переважала гіперреактивність на проби зі згинанням і розгинанням без істотних змін вертебральної гемодинаміки.Item Вегетативна та цереброваскулярна регуляція при вестибулярних дисфункціях ішемічного походження(2022) Мащенко, С.С.; Стоянов, О.М.; Калашніков, Валерій Йосипович; Вастьянов, Р.С.; Андреєва, Т.О.; Олійник, С.М.; Mashchenko, S.; Stoyanov, O.; Kalashnikov, Valeriy; Vastyanov, R.; Andreyeva, T.; Oliinyk, S.Вестибулярні дисфункції (ВД) — поширений синдром ішемічного ушкодження мозку, який має перебіг з вираженими вегетативними проявами, порушенням цереброваскулярної регуляції. Обстежено 62 пацієнти з ВД на тлі хронічної ішемії мозку (ХІМ) в компенсованій (I група n = 24) та субкомпенсованій (II група n = 38) стадіях (40,3 % чоловіків; 59,7 % жінок), віком від 18 до 55 років, середній вік становив 38,6 ± 1,6 років. При ішемічному пошкодженні мозку внаслідок дегенеративно-дистрофічних змін в шийному відділі хребта зареєстровані певні механізми розвитку ВД з запамороченнями. Наявність їх у клінічній картині судинних дисгемій корелює зі ступенем ушкодження, супроводжується больовими проявами, а також пов’язаними з ними скаргами та симптомами. Вестибуло-атактичні порушення реєструвалися за допомогою інтегративного стану стато-локомоторики та були підвищеними порівняно зі здоровими, та ще збільшувалися залежно від ступеня пошкодження мозку, особливо на тлі переважання ваготонії у більшості пацієнтів. Важливим аспектом розвитку ВД є вегетативні дисфункції. Отримані дані вказують, що ВД розвивається на тлі патологічних автономних характеристик з переважною парасимпатичною спрямованістю вегетативного тонусу, особливо при недостатності вегетативної реактивності та патологічному вегетативному забезпеченні діяльності. Такі зміни достовірно (p < 0,05) збільшувалися у разі субкомпенсації ХІМ. Психоемоційні та когнітивні розлади є коморбідними відповідно до змінених вегетативних характеристик при ВД на тлі ХІМ з певними закономірностями залежно від ступеня пошкодження мозку. Характерної гемодинамічною ознакою в групах з компенсованою та субкомпенсованою ХІМ є наявність зниженої перфузії в основній та хребетних артеріях. Значні зміни церебральної судинної реактивності за міогенним контуром зі зниженням коефіцієнтів реактивності КрО2 (на тлі гіпервентиляційного навантаження) та КрФНТ (за функціональним нітрогліцериновим тестом) є характерною ознакою субкомпесованої стадії ХІМ. Гіперреактивність на ротаційні функціональні навантаження в обох клінічних групах має високу кореляцію з наявністю сходової та, в меншому ступені, ізольованої нестабільності.Item Вертеброгенно обумовлена ішемія мозку та вестибулопатія в постковідному періоді(Вісник морської медицини, 2023) Стоянов, О.М.; Мащенко, С.С.; Калашніков, Валерій Йосипович; Сон, А.С.; Вастьянов, Р.С.; Андреєва, Т.О.; Stoyanov, O.; Mashchenko, S.; Kalashnikov, Valeriy; Son, A.; Vastyanov, R.; Andreeva, T.Відомо що вестибулярні дисфункції (ВД) найбільш поширений клінічний синдром ішемічного ушкодження мозку та корелюють з і ступенем ушкодження мозку. Важливим аспектом виникнення ВД є зміні вегетативної та вегетативно-судинної реактивності. Крім цього прогресуванню хронічної ішемії мозку, в тому числі з вестибулопатіями сприяє наявність коронавірусної інфекції, що негативно вливає на процес реабілітації, прогнозу та відновлення неврологічного дефіциту. Обстежено 82 людини. I група з ВД на тлі хронічної ішемії мозку (ХІМ) в компенсованої стадії (n=24); II група з ХІМ в субкомпенсованої (n=38) стадії (40,3% чоловіків; 59,7% жінок), вік від 18 до 55 років, середній вік склав 38,6 ± 1,6 років. Усі пацієнти в анамнезі перенесли СOVID19. Контрольна група (n=20) – відносно здорові люди, які проходили профвідбір. У всіх пацієнтів виявлено розлади при обстеженні стану вегетативної нервової системи. Вестибуло-атактичні порушення, реєструвалися за допомогою інтегративного стану стато-локомоторики, та були підвищеними в порівнянні зі здоровими, та ще збільшувалися в залежності від ступеню пошкодження мозку, особливо на тлі переважаючої ваготонії у більшості пацієнтів. Отримані дані вказують, що ВД в постковідному періоді розвивається на тлі патологічних автономних характеристик з переважною парасимпатичною спрямованістю ВТ, особливо при недостатності ВР та патологічної ВЗД. Такі зміни значно (p <0,05) наростали при наявності субкомпенсації ХІМ. Психоемоційні та когнітивні розлади є коморбідні згідно зміненим вегетативним характеристикам при ВД на тлі ХІМ з первинними закономірностями в залежності від ступеня пошкодження мозку. Характерною гемодинамічною ознакою в групах з компенсованою та субкомпенсованою ХІМ є наявність зниженої перфузії в основної та хребетної артеріях. Значні зміни церебральної судинної реактивності за міогенним контуром зі зниженням показників (коефіцієнтів) гіпервентиляційного навантаження - КрО2 та функціонального нітрогліцеринового тесту - КрФНТ є характерною ознакою субкомпенсованої стадії ХІМ. Гіпереактивність на ротаційні функціональні навантаження в обох клінічних групах має високу кореляцію з наявністю сходової, та, в меншому ступеню, ізольованої нестабільності в ШВХItem Vestibular dysfunctions in chronic brain ischemia in the post COVID period(Wiadomości Lekarskie Medical Advances, 2023) Stoyanov, Alexander; Mashchenko, Serhii; Kalashnikov, Valeriy; Vastyanov, Rooslan; Pulyk, Alexander; Andreyeva, Tamara; Kolesnik, Olena; Стоянов, О.М.; Мащенко, С.С.; Калашніков, Валерій Йосипович; Вастьянов, Р.С.; Пулик, О.Р.; Андреєва, Т.О.; Колесник, О.О.The aim: The aim of the study is the clinical-pathogenetic reasoning of vestibular dysfunctions (VD) development against the background of chronic brain ischemia in the presence of degenerative changes in the cervical spine (CS) in the post COVID period. Materials and methods: 82 patients, in the conditions of the clinical base of the Odessa National Medical University in 2019-2021 were examined. Group I with VD against the background of chronic brain ischemia (CBI) at the compensated phase; Group II with VD against the background of CBI at the subcompensated phase (33 men; 49 women), aged from 18 to 55 years. The control group (CG) consisted of 20 patients of the corresponding gender and age. The condition of the state of the autonomic nervous system, vestibular functions, cervical spine, cerebral arteries and emotional condition were examined. Results: Vestibulo-ataxic disorders were higher compared to CG and increased along with the degree of brain damage. An important aspect of the development of VD is autonomic dysfunction against the background of pathological autonomic characteristics with predominant parasympathetic orientation of autonomic tone, especially in the case of insufficiency of autonomic recativity (AR) and pathological autonomic support of activity. Such changes significantly increased in the presence of subcompensation of CBI. The correlation between psychoemotional disorders and changes in autonomic characteristics with VD against the background of CBI with initial regularities depending on the degree of brain damage was defined. The progression of CBI is facilitated by coronavirus infection and manifested in autonomic and psychoemotional dysfunctions. A characteristic hemodynamic feature in groups with compensated and subcompensated CBI is the presence of reduced perfusion in basilar (BA) and vertebral (VA) arteries. Changes in cerebral vascular reactivity with a decrease in cerebrovascular reactivity indicators were characteristic of the subcompensated phase of CBI. Hyperactivity to rotational functional loads in both clinical groups has a high correlation with the presence of stair descent and, to a lesser extent, isolated instability in CS. Conclusions: 1. The occurrence of VD is facilitated by the presence of autonomic dysfunction and degenerative-dystrophic changes in the CS, especially in case of subcompensation of CBI. 2. Psychoemotional changes were a characteristic feature of patients with VD against the background of CBI and had certain regularities depending on the phase of CBI. 3. Suffered coronavirus infection contributes to the progression of VD and further decompensation of CBI due to direct damage to the autonomic and vascular systems of the brain. 4. Changes in cerebral hemodynamics in the form of reduced perfusion in BA and VA, a decrease in cerebrovascular reactivity, and an increase in reactivity to rotational functional load were determined in patients with VD against the background of subcompensated CBI