Кафедра нейрохірургії

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/167

Browse

Filters

2012 - 202021

Settings

Author: search.filters.author.П'ятикоп, Володимир Олександрович

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Thumbnail Image
    Item
    Військово-шпитальна нейрохірургія
    (2020) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Завгородня, Н.І.
  • Thumbnail Image
    Item
    Судинні захворювання нервової системи
    (2020) П'ятикоп, Володимир Олександрович
    Лекція розкриває тему судинних захворювань нервової системи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історія розвитку нейрохірургїї, анатомія та фізіологія нервової системи, методи дослідження, черепно-мозкова та хребетно-спинномозкова травма
    (2020) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Завгородня, Н.І.
    Історія розвитку нейрохірургїї, анатомія та фізіологія нервової системи, методи дослідження, черепно-мозкова та хребетно-спинномозкова травма
  • Thumbnail Image
    Item
    Oncology of the nervous system
    (2019) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Pyatikop, Volodymir
    Topic of this presentation is neurooncology.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Онкологічні захворювання нервової системи, захворювання дитячого віку, цереброваскулярна патологія
    (2020) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Завгородня, Н.І.; Сергієнко, Ю.Г.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування препарату Гліатилін при консервативній фармакотерапії тяжкої черепно-мозкової травми з контузійним ураженням речовини головного мозку
    (2015) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кутовий, І.О.; Бабалян, Юрій Олександрович; Стогній, А.В.; Котляревський, Ю.О.; Пшеничний, А.О.
    Наведені дані дослідження ефективності препарату Гліатилін (холіну альфосцерат) у терапії гострого періоду черепно-мозкової травми (ЧМТ), забою головного мозку тяжкого ступеня з порушенням свідомості у випадку, коли оперативне втручання не показано, але є верифіковані контузійні вогнища з порушенням свідомості. У дослідження були включені 40 пацієнтів (28 чоловіків і 12 жінок) віком від 21 до 63 років (середній вік — 42 роки) із ЧМТ тяжкого ступеня. Пацієнти були розділені на 2 групи по 20 осіб (по 14 чоловіків та 6 жінок) за призначеною терапією. I група отримувала стандартизовану метаболічну, протинабрякову, антибіотикотерапію та ноотропну терапію. II група — таку ж терапію, доповнену Гліатиліном у дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно краплинно. На тлі проведеної фармакотерапії в динаміці відстежувалася її ефективність протягом усього курсу (14 діб) за шкалою коми Глазго, за даними епідурального сенсора внутрішньочерепного тиску та за даними спіральної комп’ютерної томограми головного мозку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні ендоваскулярні втручання при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом
    (2019) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Котляревський, Юрій Олексійович; Сергієнко, Юлія Генадіївна; Кравцова, Анна Віталіївна; Пшеничний, Антон Олексндрович
    Актуальність. Однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасності вважаються цереброваскулярні захворювання. Це зумовлено значною поширеністю інсультів, високою частотою інвалідизації та смертності. На частку ішемічних порушень мозкового кровообігу припадає понад 80% всіх випадків інсультів. Як відомо, незалежно від етіології та патогенетичних механізмів розвитку, при ішемічному інсульті спостерігається порушення прохідності церебральних судин. Відповідно, усуненню цих механізмів може сприяти відновлення церебрального кровотоку, оптимальні умови для якого створюють ендоваскулярні варіанти реканалізації/реперфузії. Впровадження в сучасну клінічну практику ендоваскулярних втручань при наданні невідкладної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом активно обговорюються в нейрохірургічному товаристві та потребує подальшого дослідження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування хітин-хітозанової пластини для пластики твердої мозкової оболонки в експериментальному дослідженні
    (2019-10-08) П'ятикоп, Володимир Олександрович; Кравцова, Анна Віталіївна; Сергієнко, Юлія Генадіївна
    Актуальність. Необхідність пластики твердої мозкової оболонки як при невідкладних, так і при планових операціях, що супроводжуються утворенням дефекту оболонки, ставить перед нейрохірургом питання про вибір пластичного матеріалу. Ідеальний матеріал для пластики ТМО, окрім основної функції із закриттям дефекту, має бути біосумісним, не містити алергенів та токсичних складових, стимулювати регенерацію. Одним з матеріалів, на основі якого можлива розробка біосумісних імплантів є хітозан та його похідні. Хітозан природний полісахарид, який є похідним від хітону. Метою запропонованого дослідження є аналіз реакції спинномозкової рідини на імплантацію інноваційного матеріалу на основі хітозану для пластики ТМО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів
    (2019-10-08) Калюжка, Владислав Юрійович; П'ятикоп, Володимир Олександрович; Щегельська, О.А.; Маркевич, М.А.
    Введення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції.