Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб

Актуальність. Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфек-ції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2. Мета до-слідження: виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 у Харкові. Матеріали та методи. Оцінку впливу екологічних факторів на прояви епідемічного процесу COVID-19 проводили протягом 425 днів. Було вивчено 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 леталь-них та 15 146 підтверджених випадків COVID-19 різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Статистичний аналіз оцінки впливу екологічних факторів на захворюваність на COVID-19 з різним ступенем тяжкості проводили за допомогою непараметричного критерію Крас-кела — Уолліса у програмному пакеті IBM SPSS Statistics, а перевірку нормальності закону розподілу — за критерієм Колмогорова — Смірнова. Для деяких допоміжних обчислень і побудови графіків використовували засоби табличного процесора Microsoft Office Excel 2016. Результати. Встановлено вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу інфекції при інкубаційних періодах 3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів. Найбільш суттєвий вплив високих концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду виявлено на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19. Водночас збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концен-трацій діоксиду сірки та сірководню, а високі концентрації фенолу та сажі чинили вплив на тяжкі форми перебігу. Висновки. Забруднення атмосферного повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно враховувати при прогнозуванні захворюваності на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря необхідно проводити подальші дослідження, беручи до уваги вплив соціальних та природних факторів.

Background: The intensity of the COVID-19 epidemic process in the administrative territories of Ukraine differs. Risk factors for the spread of this infection have not been sufficiently studied, which prevents the development of adequate preventive and anti-epidemic measures at the local level. Objectives: Conduct an epidemiological analysis of the incidence of COVID-19 in the regions of the Northern part of Ukraine and identify the leading risk factors for spread. Material and Methods: The incidence of COVID-19 was analyzed for 73 weeks and 28 predictors. Fourier’s spectral analysis, Feature Selection and Variable Filtering method of the Data mining module, Irwin’s method, integral visual coefficient was used. Results. There were two rises in the incidence of COVID-19, the cyclicity was 18 - 24 weeks. The conditions for the spread of COVID-19 cases in the regions of the Northern part have been established, namely: the number of people and the elderly in the family, demographic and migration processes. Violation of regime-restrictive measures leads to abnormal rises in morbidity. Conclusions. The epidemic situation in the Northern part remains volatile, as there are conditions for the spread of COVID-19 that cannot be eliminated, as well as some, that need to be developed (tourism, demographic processes, financing, etc.). Therefore, compliance with restrictive measures and vaccination of the population of the region remain the main preventive measures.

Кафедра гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results