Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/180
Browse
16 results
Search Results
Item Проблема прорізування молочних зубів у дітей(2022) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Дробова, Надія Миколаївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Плахотна, Ольга Миколаївна; Серветник, Анжела ВолодимирівнаПроцес прорізування молочних зубів супроводжується низкою симптомів, таких як загальна дратівливість, порушення сну, плач, метушливість, ринорея, почервоніння обличчя, лихоманка, діарея, втрата апетиту, слинотеча, тертя вуха на боці прорізування зуба, запалення ясен, виражене бажання кусатися та ін. У науковій літературі наявні нечисленні дослідження симптомів і особливостей прорізування молочних зубів у дітей. Таким чином, фізіологічний процес прорізування зубів часто супроводжується патологічними симптомами, які потребують не лише спостереження й контролю, але і лікування, що обумовило напрям даного післяреєстраційного дослідження.Item Удосконалення лікування алергійного риніту з пилковою сенсибілізацією у дітей(Укрмедпатентінформ, 2020) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Серветник, Анжела Володимирівна; Землянський, Костянтин ВолодимировичItem Удосконалення прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей з урахуванням фенотипу, асоційованого з тимусним стромальним лімфопоетином(2020) Кожина, Ольга СергіївнаЗа стандартизованою методикою ISAAC анкетовано 5926 дітей м. Харкова та 6330 дітей районів Харківської області (усього – 12256 дітей). Визначено розповсюдженість симптоматичних проявів БА – 10,9 %: у молодшому шкільному віці – 12,0 %; у підлітковому віці – 9,5 % без вірогідної різниці між мешканцями міста та сільської місцевості. За останні 19 років у регіоні виявлено тенденції до зменшення як розповсюдженості (у 2 рази), так і тяжкості (у 3 рази) "wheezing". Сучасні особливості перебігу БА у дітей визначено на підставі аналізу клініко-параклінічних ознак хвороби у 185 дітей віком від 6 років до 18 років. Вивчено рівні ТСЛП у сироватці крові дітей; виявлено вірогідне підвищення рівнів ТСЛП при тяжкому перебігу хвороби. Схарактеризовано фенотип БА, асоційований з високим рівнем сироваткового ТСЛП: тяжкий персистуючий перебіг БА (Р=0,05); переважання чоловічої статі (Р=0,05); значна тривалість захворювання (більше 9 років; Р=0,045); наявність АР (Р=0,028); обтяжена спадковість з алергії (Р=0,015); зниження відносної кількості лімфоцитів (Р=0,05); абсолютної кількості СD4 (Р=0,02) та підвищення HСT спонтанного (Р=0,05) порівняно з БА у дітей з низьким рівнем ТСЛП. Методом бінарного логістичного регресійного аналізу на підставі аналізу 142 факторів були відібрані значущі предиктори та створено математичну модель прогнозування тяжкого перебігу БА зі специфічністю - 0,85; чутливістю – 0,90.Item Прогнозування тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей(2019) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Кожина, Ольга СергіївнаБронхіальна астма (БА) - хронічне гетерогенне захворювання респіраторної системи у дітей, яким страждає 339 млн. людей у світі. Тяжкий перебіг БА характеризується складнощами контролю захворювання і залишається причиною інвалідності та смертності дітей. Метою дослідження стало удосконалення надання медичної допомоги хворим на бронхіальну астму шляхом індивідуалізації терапії з урахуванням прогнозу розвитку тяжкого перебігу захворювання. Задача - створити математичну модель для прогнозування розвитку тяжкого перебігу БА у дітей.У дослідження увійшло 70 пацієнтів від 6 років до 17 років, з діагнозом БА і 20 практично здорових дітей. Проаналізовано 142 клініко-параклінічних показника (паспортні дані, скарги, історія хвороби і життя, результати лабораторних та інструментальних досліджень:клінічні аналізи крові і сечі, копрограма, спірографія, імунологічні показники та загальний імуноглобулін E (IgE), дані алергічного тестування та інші). Обрані як кількісні, так і якісні ознаки. Кожну якісну ознаку закодовано як «1», якщо в дитини наявна ця ознака, або «0», якщо вона відсутня.За допомогою методу логістичної регресії з покроковим включенням предикторів для аналізу функцій і вибору значущих критеріїв розроблена математична модель для прогнозування тяжкого перебігу БА. Виявлено 10 найбільш значущих чинників, що впливають на прогноз: наявність атопічного дерматиту, алергічного риніту, еозинофілія крові (%), абсолютне число CD8 і відносна кількість CD25 (%) в сироватці крові, Ig E загальний (МО / мл), наявність сенсибілізації до алергенів шерсті кішки, шерсть кролика, вовни вівці, домашнього пилу. Ефективність моделі було перевірено на 40 підлітках з БА, серед яких 20 – з тяжким перебігом хвороби та 20 – з інтермітуючою формою БА. Визначено специфічність моделі – 0,85; чутливість – 0,90; positivepredictivevalue (вірогідність при позитивному тесті) – 0,86 та прогностична вартість негативного результату (negativepredictivevalue) – 0,11.Item Клінічне спостереження дитини, хворої на муковісцидоз(2017) Klymenko, Viktoriia; Pasichnyk, Olena; Drobova, Nadiia; Yanovska, Katerina; Клименко, В.А.; Пасічник, О.В.; Дробова, Н.М.; Яновська, К.О.У статті наведено клінічне спостереження дитини, хворої на муковісцидоз. Діагноз муковісцидозу встановлений своєчасно під час проведення неонатального скринінгу. Дитина отримувала базисну замісну ферментну терапію постійно. З 3-го місяця відмічено ураження респіраторної системи, колонізація Pseudomonas aeruginosa — з 7-го місяця, часті загострення бронхолегеневого процесу у вигляді пневмоній з формуванням бронхоектазів. Антибактеріальну терапію отримувала тільки під час перебування у стаціонарі та короткими курсами амбулаторно у зв’язку з соціальними причинами, що й стало причиною смерті дитини у віці 2 роки 5 міс.Item Вплив поліморфізму гена інтерлейкіну-10 на перебіг муковісцидозу в дітей(2018) Дробова, Надія МиколаївнаАктуальність. Муковісцидоз (МВ) — генетичне захворювання, перебіг якого залежить не тільки від мутації гена трансмембранного регулятора МВ, але й від інших генів-модифікаторів. Ген інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) входить до переліку таких модифікуючих факторів. Мета. Удосконалення медичної допомоги хворим на МВ шляхом уточнення прогнозу перебігу на підставі визначення патогенетичної ролі поліморфізму гена-модифікатора запалення ІЛ-10. Матеріали та методи. 42 дитини з діагнозом МВ обстежені за стандартною методикою. Визначення поліморфізму G1082A гена IL-10 проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. ДНК виділяли з клітин букального епітелію. Результати. У групі дітей, хворих на МВ, із мутацією G1082A гена IL-10 встановлена більш рання маніфестація при кишкових симптомах і більш пізня — при легеневих ознаках, тяжкий перебіг захворювання (зниження об’єму форсованого видоху за 1 секунду — 70,0 (65,0; 72,0) %), ранній розвиток бронхоектазів легенів (72 %) та пневмофіброзу (95,4 %), цирозу печінки (36,4 %), переважання серед респіраторних збудників Pseudomonas aeruginosa (59,1 %) у бактеріальному пейзажі мокротиння, зміни імунного статусу (підвищення циркулюючих імунних комплексів — 8,65 (7,6; 10,55) од. та зниження індексу активності нейтрофілів спонтанного — 0,31 (0,24; 0,78) од. Висновки. Охарактеризовано фенотип МВ, який асоційований з мутацією гена IL-10 G1082A.Item Результати багато центрового проспективного дослідження ефективності амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом та алергією до білків коров’ячого молока(2014) Няньковський, Сергій Леонідович; Шадрін, Олег Геннадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Добрянський, Дмитро Олександрович; Івахненко, Олена Сергіївна; Недельська, Світлана Миколаївна; Кобець, Тетяна Володимирівна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Гайдучик, Галина Андріївна; Пахольчук, Ольга Петрівна; Гостищева, Олена ВікторівнаРезюме. У статті наведені основні результати багатоцентрового проспективного дослідження ефек-тивності застосування в дієтотерапії амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопіч-ним дерматитом (АД) та алергією до білків коров’ячого молока (БКМ), що проводилось у 5 центрах України. Під спостереженням знаходились 30 дітей із тяжким атопічним дерматитом (EASI > 18) віком від 29 днів до 11 міс. Закінчили дослідження 22 пацієнти. Лікувальне харчування проводилось амі-нокислотною сумішшю, що містить 100 % вільних амінокислот, протягом 4 тижнів. Оцінку клініч-ної ефективності дієтотерапії АД та алергії на БКМ амінокислотною сумішшю здійснювали на 7-му, 14-ту та 28-му добу після досягнення повного об’єму харчування. На 28-й день виконували провокаційну пробу сумішшю зі значним гідролізом сироваткового білка, оцінюючи реакції негайного та сповільненого типу. Для дітей із тяжким перебігом АД (оцінка за шкалою EASI > 18 балів) було характерне ураження кіль-кох органів і систем: у 68 % випадків шкірні симптоми поєднуються з ураженням шлунково-кишкового тракту у вигляді зміни частоти випорожнень (запори, діарея), появи патологічних домішок у випорож-неннях (слиз, кров), блювоти тощо. На тлі застосування амінокислотної суміші відзначено вірогідне зменшення тяжкості не лише ізольованих шкірних (98 %), а і поєднаних шкірно-шлунково-кишкових проявів харчової алергії (82 %). Амінокислотна суміш добре переноситься дітьми з тяжким АД і може за потреби використовуватися як лікувальна суміш для повного годування малюків із тяжкою формою алергії до БКМ. Тривалість ді-єтотерапії повинна становити не менше 4 тижнів. Батьками та лікарями ефективність дієтотерапії амінокислотної сумішшю в немовлят з АД оцінена як висока.Item Харчова сенсибілізація як фактор формування функціональних захворювань травної системи у дітей(2014) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Карпушенко, Юлія ВалентинівнаОбстежено 169 дітей у віці 3-17 років, серед яких 105 – з харчовою сенсибілізацією та 64 дитини без харчової сенсибілізації. Доведено наявність сполучених функціональних розладів органів травлення на тлі харчової сенсибілізації. Серед них переважають ураження біліарного тракту та сфінктера Одді за панкреатичним типом. Доведено значення харчової сенсибілізації в патогенезі функціональної патології підшлункової залози, максимальний вплив якої відмічається в дошкільному віці.Item Иммуноморфологическая характеристика различных форм атопического дерматита у детей(2014) Клименко, Виктория Анатольевна; Сивопляс-Романова, Анна СергеевнаПроведено імуноморфологічне дослідження 38 біопсій шкіри дітей віком від 1,5 до 15 років, хворих на різні форми атопічного дерматиту – ексудативну, еритемато-сквамозну, ліхеноїдну. Надана імуноморфологічна характеристика кожної форми АД. Визначена кількість головних клонів імунних клітин (CD3, CD4, CD5, CD8, CD16, CD20, CD22, CD38, HLA-Dr, IgЕ та C-3 фракції комплементу) у лімфо-макрофагальних інфільтратах шкіри при різних формах АД.Item Тема № 20 (4). Гігієнічні і лікувальні ванни. Догляд за дітьми з гарячкою. Застосування клізм у дітей(2014) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Кандиба, Василь Петрович; Плахотна, Ольга Миколаївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Карпушенко, Юлія Валентинівна