Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/180
Browse
8 results
Search Results
Item Результати багато центрового проспективного дослідження ефективності амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом та алергією до білків коров’ячого молока(2014) Няньковський, Сергій Леонідович; Шадрін, Олег Геннадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Добрянський, Дмитро Олександрович; Івахненко, Олена Сергіївна; Недельська, Світлана Миколаївна; Кобець, Тетяна Володимирівна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Гайдучик, Галина Андріївна; Пахольчук, Ольга Петрівна; Гостищева, Олена ВікторівнаРезюме. У статті наведені основні результати багатоцентрового проспективного дослідження ефек-тивності застосування в дієтотерапії амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопіч-ним дерматитом (АД) та алергією до білків коров’ячого молока (БКМ), що проводилось у 5 центрах України. Під спостереженням знаходились 30 дітей із тяжким атопічним дерматитом (EASI > 18) віком від 29 днів до 11 міс. Закінчили дослідження 22 пацієнти. Лікувальне харчування проводилось амі-нокислотною сумішшю, що містить 100 % вільних амінокислот, протягом 4 тижнів. Оцінку клініч-ної ефективності дієтотерапії АД та алергії на БКМ амінокислотною сумішшю здійснювали на 7-му, 14-ту та 28-му добу після досягнення повного об’єму харчування. На 28-й день виконували провокаційну пробу сумішшю зі значним гідролізом сироваткового білка, оцінюючи реакції негайного та сповільненого типу. Для дітей із тяжким перебігом АД (оцінка за шкалою EASI > 18 балів) було характерне ураження кіль-кох органів і систем: у 68 % випадків шкірні симптоми поєднуються з ураженням шлунково-кишкового тракту у вигляді зміни частоти випорожнень (запори, діарея), появи патологічних домішок у випорож-неннях (слиз, кров), блювоти тощо. На тлі застосування амінокислотної суміші відзначено вірогідне зменшення тяжкості не лише ізольованих шкірних (98 %), а і поєднаних шкірно-шлунково-кишкових проявів харчової алергії (82 %). Амінокислотна суміш добре переноситься дітьми з тяжким АД і може за потреби використовуватися як лікувальна суміш для повного годування малюків із тяжкою формою алергії до БКМ. Тривалість ді-єтотерапії повинна становити не менше 4 тижнів. Батьками та лікарями ефективність дієтотерапії амінокислотної сумішшю в немовлят з АД оцінена як висока.Item Рівень сироваткового еотаксину як маркер тяжкості атопічного дерматиту в дітей раннього віку(2017) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Висоцька, Олена Володимирівна; Печерська, Ганна ІванівнаРезюме. Актуальність. Атопічний дерматит (АтД) — це хронічне запальне захворювання шкіри. В основі клінічної маніфестації АтД лежить алергічне запалення шкіри. Як відомо, еозинофіли є одними з найбільш значущих ефекторних клітин алергічного запалення. Разом з тим тільки в частини дітей з АтД виявляється еозинофілія в периферичній крові. У клінічній практиці на сучасному етапі активність алер-гічного запалення оцінюється не тільки за рівнем еозинофілії, а й за концентраціями цитокінів, одним з яких є еотаксин. Мета дослідження.Завданням наукової роботи було встановлення ролі еотаксину в патогенезі атопічного дерматиту. Матеріали та методи.Досліджено 60 дітей віком від 60 днів до 3 років із клінічними проявами АтД у періоді загострення хвороби (основна група) та 36 здорових дітей (контрольна група). Результати.Встановлено медіану та інтерквартильні інтервали рівнів сироват-кового еотаксину при легкому (32,10 [16,05–41,86] пг/мл), середньотяжкому (33,5 [27,9–80,94] пг/мл) та тяжкому (25,11 [18,14–54,42] пг/мл) перебігу АтД — не виявлено вірогідної різниці між групами та референтними значенням групи контролю (46,05 [27,9–61,4] пг/мл). Були відокремлені хворі з високим (18 дітей — 50,2–189,78 пг/мл) та низьким (16 дітей — 2,79–19,54 пг/мл) рівнями еотаксину. Вста-новлено кореляційні зв’язки між рівнем еотаксину та клінічними ознаками АтД: загальною оцінкою за шкалою SCORAD (р = 0,01), поширеністю (р = 0,09), сумарною інтенсивністю морфологічних проявів (р = 0,01), еритемою (р = 0,01), ліхенізацією (р = 0,01), набряком/папулою (р = 0,06), мокнуттям/кір-ками (р = 0,06), екскоріаціями (р = 0,01), свербежем (р = 0,01) та порушеннями сну (р = 0,01). Виявлено вірогідне підвищення кількості CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25 лімфоцитів, IgG та загального IgE у групі дітей з високим рівнем еотаксину порівняно з пацієнтами з низьким рівнем еотаксину. Висновки. Еотаксин відіграє роль у розвитку гострої фази АтД та може використовуватися як об’єктивний мар-кер тяжкості загострення.Item Иммуноморфологическая характеристика различных форм атопического дерматита у детей(2014) Клименко, Виктория Анатольевна; Сивопляс-Романова, Анна СергеевнаПроведено імуноморфологічне дослідження 38 біопсій шкіри дітей віком від 1,5 до 15 років, хворих на різні форми атопічного дерматиту – ексудативну, еритемато-сквамозну, ліхеноїдну. Надана імуноморфологічна характеристика кожної форми АД. Визначена кількість головних клонів імунних клітин (CD3, CD4, CD5, CD8, CD16, CD20, CD22, CD38, HLA-Dr, IgЕ та C-3 фракції комплементу) у лімфо-макрофагальних інфільтратах шкіри при різних формах АД.Item Метод «шкірного вікна» у діагностиці атопічного дерматиту у дітей(2007) Клименко, Вікторія АнатоліївнаУ статті надана імуноморфологічна характеристика мазків-відбитків зі шкіри, отриманих методом «шкірного вікна» у хворих із атопічним дерматитом. Кількість головних імунокомпе- тентних клітин у мазках-відбитках становить: CD3=71,35±2,62%; CD4=44,4±2,68%; CD8=27,65±2,7%; CD14=10,05±1,53%; CD16=17,75±1,35%; CD20=16,65±1,04%. Порівняно з неушкодженою шкірою хворого у вогнищах ураження вірогідно підвищена кількість клітин CD3, CD4, СD14, CD16.Item Особливості обміну цитокінів та розчинної форми адгезивної молекули судинних клітин-1 при атопічному дерматиті у дітей(2008) Клименко, Вікторія АнатоліївнаУ 44 дітей, що страждають на атопічний дерматит, досліджені особливості обміну інтерлейкіну-4, фактора некрозу пухлин-α, інтерферону-γ та адгезивної молекули судинних клітин-1 в залежності від тяжкості перебігу та періоду хвороби. Проаналізовані кореляційні зв‘язки між цитокінами та показниками імунного статусу в залежності від тяжкості АДItem Метаболізм фактору некрозу пухлин –α при атопічному дерматиті у дітей(2007) Клименко, Вікторія АнатоліївнаДосліджені особливості метаболізму фактору некрозу пухлин-α (ФНП-α) у дітей, що страждають на атопічний дерматит. Відмічено вірогідне підвищення рівня ФНП-α як у періоді загострення (290,76± 81,87пкг/мл), так і у періоді ремісії (234,26 ±64,86 пкг/мл) атопічного дерматиту у порівнянні з контрольною групою (59,99±28,3пкг/мл). При аналізі кореляційних зв‘язків рівня ФНП-α з показниками імунного статуту І та ІІ рівнів встановлені негативні кореляційні зв‘язки з рівнями IgA (R=-0,34), ЦІК (R =-0,26), CD14 (R=-0,17); позитивні – з CD20 (R=0,22), CD8 (R=0,19), фагоцитозом (R=0,17)Item Удосконалення методики біопсії шкіри в педіатрії(2005) Клименко, В.А.Задачами дослідження було удосконалення методики обережної пункційної біопсії шкіри у дітей при атопічному дерматиті та оцінка повноцінності мікробіоптата для цитологічного та імуноморфологічного дослідження. Для одержання мікробіоптату шкіри застосовувалися голки UNICUT фірми ''C.R.BARD,INK''(США). Проведено 12 біопсій шкіри голками різного діаметру (1,4мм, 1,6мм та 2,1мм). Визначено оптимальний розмір голки для біопсії шкіри при АД – діаметр 1,6мм, довжина 75 мм. Виконано гістологічне, гістохімічне та імуноморфологічне дослідження мікробіоптатів, що підтвердило повноцінність отриманих зразків та можливість застосування запропонованої методики у практиціItem Характеристика різних патогенетичних варіантів атопічного дерматиту у дітей(2008) Клименко, Вікторія АнатоліївнаНа підставі статистичного аналізу 195 імунограм дітей віком 1-18 років, хворих на атопічний дерматит (АД), виділено реагіновий (у 46,8 % пацієнтів) та імунокомплексний (у 37,0 %) патогенетичні варіанти АД. Надана клініко-імунологічна характеристика кожного варіанта АД. Встановлено несприятливий прогноз АД при реагіновому типі імунопатологічної відповіді