Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/180
Browse
33 results
Search Results
Item Проблема прорізування молочних зубів у дітей(2022) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Дробова, Надія Миколаївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Плахотна, Ольга Миколаївна; Серветник, Анжела ВолодимирівнаПроцес прорізування молочних зубів супроводжується низкою симптомів, таких як загальна дратівливість, порушення сну, плач, метушливість, ринорея, почервоніння обличчя, лихоманка, діарея, втрата апетиту, слинотеча, тертя вуха на боці прорізування зуба, запалення ясен, виражене бажання кусатися та ін. У науковій літературі наявні нечисленні дослідження симптомів і особливостей прорізування молочних зубів у дітей. Таким чином, фізіологічний процес прорізування зубів часто супроводжується патологічними симптомами, які потребують не лише спостереження й контролю, але і лікування, що обумовило напрям даного післяреєстраційного дослідження.Item Ведення хворого на алергічний риніт в Україні: міжнародні рекомендації та власний досвід(2022) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Карпушенко, Юлія Валентинівна; Кулік, Тетяна Вікторівна; Ащеулов, Олександр МихайловичВ статті надано огляд сучасних Міжнародних рекомендацій з алергічного риніту (АР) — ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) та EPOS (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps). Розглядаються питання термінології, класифікації, етіології, патогенезу, лікування. Зроблено акцент на новітніх положеннях: фенотипу локального АР (ентопія), алергічній хворобі центрального синоназального комплексу, діагностиці АР при нормальному рівні IgE та негативних прик-тестах з інгаляційними алергенами, визначення тяжкості за візуальною 10-бальною аналоговою школою. Надано диференційну діагностику АР та COVID-19 (F. Ferreli, 2020; G. Malipiero, 2020). З урахуванням впровадження положень Міжнародних рекомендацій в практику та власного досвіду, дискутується питання стосовно місця алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) в алгоритмах лікування АР: в ARIA АСІТ рекомендовано на 5 ступені після неефективності оральних стероїдів та біологічної терапії. Власні спостереження хворих на АР доводять безпеку та ефективність застосування АСІТ на ранніх етапах сенсибілізації, як перший ступінь терапії, що підтримується іншими міжнародними консенсусами. Друге дискусійне питання в алгоритмах ARIA — відсутність інформації щодо елімінаційної стратегії (в усіх попередніх схемах ARIA елімінаційна терапія позначалася як основа, перша опція лікування, що є патогенетично виправданим). Доводиться необхідність еліміна-ційної терапії на прикладі респіраторного цитопротектору ектоїну. Розглянуто його механізм дії, ефективність, безпека, за даними літератури, включаючи системний огляд та мета-аналіз досліджень Bilstein A. (2021). Наводяться дані власних спостережень хворих на АР щодо розповсюдженості в Харківському регіоні (12,2 % та 11,3 % у дітей віком 6–7 років та 13–14 років відповідно); спектру сенсибілізації (пилкова — 64,1 %, побутова — 42,2 % хворих). Висвітлюється проблема коморбідності АР. Надано характеристику стану шлунково-кишкового тракту у пацієнтів з алергією. Пропонується впровадження Міжнародних рекомендацій з урахуванням власного досвіду та індивідуалізацією підходу.Item Фракталкін як маркер тяжкості атопічного дерматиту у дітей раннього віку(2019) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Ащеулов, Олександр МихайловичItem Результати багато центрового проспективного дослідження ефективності амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопічним дерматитом та алергією до білків коров’ячого молока(2014) Няньковський, Сергій Леонідович; Шадрін, Олег Геннадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Добрянський, Дмитро Олександрович; Івахненко, Олена Сергіївна; Недельська, Світлана Миколаївна; Кобець, Тетяна Володимирівна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Гайдучик, Галина Андріївна; Пахольчук, Ольга Петрівна; Гостищева, Олена ВікторівнаРезюме. У статті наведені основні результати багатоцентрового проспективного дослідження ефек-тивності застосування в дієтотерапії амінокислотної суміші у дітей грудного віку з тяжким атопіч-ним дерматитом (АД) та алергією до білків коров’ячого молока (БКМ), що проводилось у 5 центрах України. Під спостереженням знаходились 30 дітей із тяжким атопічним дерматитом (EASI > 18) віком від 29 днів до 11 міс. Закінчили дослідження 22 пацієнти. Лікувальне харчування проводилось амі-нокислотною сумішшю, що містить 100 % вільних амінокислот, протягом 4 тижнів. Оцінку клініч-ної ефективності дієтотерапії АД та алергії на БКМ амінокислотною сумішшю здійснювали на 7-му, 14-ту та 28-му добу після досягнення повного об’єму харчування. На 28-й день виконували провокаційну пробу сумішшю зі значним гідролізом сироваткового білка, оцінюючи реакції негайного та сповільненого типу. Для дітей із тяжким перебігом АД (оцінка за шкалою EASI > 18 балів) було характерне ураження кіль-кох органів і систем: у 68 % випадків шкірні симптоми поєднуються з ураженням шлунково-кишкового тракту у вигляді зміни частоти випорожнень (запори, діарея), появи патологічних домішок у випорож-неннях (слиз, кров), блювоти тощо. На тлі застосування амінокислотної суміші відзначено вірогідне зменшення тяжкості не лише ізольованих шкірних (98 %), а і поєднаних шкірно-шлунково-кишкових проявів харчової алергії (82 %). Амінокислотна суміш добре переноситься дітьми з тяжким АД і може за потреби використовуватися як лікувальна суміш для повного годування малюків із тяжкою формою алергії до БКМ. Тривалість ді-єтотерапії повинна становити не менше 4 тижнів. Батьками та лікарями ефективність дієтотерапії амінокислотної сумішшю в немовлят з АД оцінена як висока.Item Рівень сироваткового еотаксину як маркер тяжкості атопічного дерматиту в дітей раннього віку(2017) Клименко, Вікторія Анатоліївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Висоцька, Олена Володимирівна; Печерська, Ганна ІванівнаРезюме. Актуальність. Атопічний дерматит (АтД) — це хронічне запальне захворювання шкіри. В основі клінічної маніфестації АтД лежить алергічне запалення шкіри. Як відомо, еозинофіли є одними з найбільш значущих ефекторних клітин алергічного запалення. Разом з тим тільки в частини дітей з АтД виявляється еозинофілія в периферичній крові. У клінічній практиці на сучасному етапі активність алер-гічного запалення оцінюється не тільки за рівнем еозинофілії, а й за концентраціями цитокінів, одним з яких є еотаксин. Мета дослідження.Завданням наукової роботи було встановлення ролі еотаксину в патогенезі атопічного дерматиту. Матеріали та методи.Досліджено 60 дітей віком від 60 днів до 3 років із клінічними проявами АтД у періоді загострення хвороби (основна група) та 36 здорових дітей (контрольна група). Результати.Встановлено медіану та інтерквартильні інтервали рівнів сироват-кового еотаксину при легкому (32,10 [16,05–41,86] пг/мл), середньотяжкому (33,5 [27,9–80,94] пг/мл) та тяжкому (25,11 [18,14–54,42] пг/мл) перебігу АтД — не виявлено вірогідної різниці між групами та референтними значенням групи контролю (46,05 [27,9–61,4] пг/мл). Були відокремлені хворі з високим (18 дітей — 50,2–189,78 пг/мл) та низьким (16 дітей — 2,79–19,54 пг/мл) рівнями еотаксину. Вста-новлено кореляційні зв’язки між рівнем еотаксину та клінічними ознаками АтД: загальною оцінкою за шкалою SCORAD (р = 0,01), поширеністю (р = 0,09), сумарною інтенсивністю морфологічних проявів (р = 0,01), еритемою (р = 0,01), ліхенізацією (р = 0,01), набряком/папулою (р = 0,06), мокнуттям/кір-ками (р = 0,06), екскоріаціями (р = 0,01), свербежем (р = 0,01) та порушеннями сну (р = 0,01). Виявлено вірогідне підвищення кількості CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25 лімфоцитів, IgG та загального IgE у групі дітей з високим рівнем еотаксину порівняно з пацієнтами з низьким рівнем еотаксину. Висновки. Еотаксин відіграє роль у розвитку гострої фази АтД та може використовуватися як об’єктивний мар-кер тяжкості загострення.Item Основні положення настанов по веденню хворих з алергією до коров’ячого молока. Частина ІІІ – діагностика алергії до коров’ячого молока(2015) Уманець, Тетяна Рудольфівна; Шадрін, Олег Генадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Няньковський, Сергій Леонідович; Плахотна, Ольга Миколаївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Сивопляс-Романова, Ганна Сергіївна; Кандиба, Василь Петрович; Няньковська, Олена Сергіївна; Яцула, Марта СергіївнаItem Клінічні прояви алергії до білків коров’ячого молока (до обговорення основних положень настанов)(2015) Уманець, Тетяна Рудольфівна; Шадрін, Олег Генадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Няньковський, Сергій Леонідович; Ащеулов, Олександр Михайлович; Няньковська, Олена Сергіївна; Карпушенко, Юлія ВалентинівнаItem Основні положення настанов по веденню хворих з алергією до коров’ячого молока частина III – діагностика алергії до коров’ячого молока(2015) Уманець, Тетяна Рудольфівна; Шадрін, Олег Генадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Няньковський, Сергій Леонідович; Плахотна, Ольга Миколаївна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Яновська, Катерина Олександрівна; Кандиба, Василь Петрович; Няньковська, Олена Сергіївна; Яцула, Марта СергіївнаItem Патогенез алергії до білків коров’ячого молока (до обговорення основних положень настанов)(2015) Уманець, Тетяна Рудольфівна; Шадрін, Олег Генадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Няньковський, Сергій Леонідович; Ащеулов, Олександр Михайлович; Няньковська, Олена Сергіївна; Карпушенко, Ю.В.Item Основні положення настанов по веденню хворих з алергією до коров’ячого молока. Частина IV – лікування та прогноз алергії до коров’ячого молока [Розділи 11-12](2015) Уманець, Тетяна Рудольфівна; Шадрін, Олег Генадійович; Клименко, Вікторія Анатоліївна; Няньковський, Сергій Леонідович; Лупальцова, Ольга Сергіївна; Яновська, Катерина Олександрівна; Ащеулов, Олександр Михайлович; Няньковська, Олена Сергіївна; Яцула, Марта СергіївнаУ статі наведено розділ 11 та 12 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока (АКМ). У цих розділах розглядаються проблеми прогнозу АКМ (розділ 11) та сучасні методи лікування, запропоновані у керівництвах різних країн (розділ 12). Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.