Browsing by Subject "бронхолегенева дисплазія"

Now showing 1 - 20 of 33

IL-1β та ФНП-α в індукованому мокротинні у дітей із бронхолегеневою дисплазією
(2013) Черненко, Лариса Миколаївна
Активність прозапальних цитокінів у дітей із бронхолегеневою дисплазією
(2012) Черненко, Лариса Миколаївна
Аналіз рівнів протеїназ, які мають вазоконстрикторну дію, у дітей з бронхолегеневою дисплазією
(2015) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Черненко, Лариса Миколаївна; Башкірова, Нелі Вадимівна; Майорова, Маргарита Вікторівна
У статті наведені результати аналізу рівнів протеїназ вазоконстрикторної дії в дітей із бронхолегеневою дисплазією. Показано, що система протеїназа-інгібітор протеїназ відіграє істотну роль у виникненні кардіоваскулярних ускладнень при бронхолегеневій дисплазії у дітей.
Аналіз стану респіраторної системи дітей з бронхолегеневою дисплазією, за допомогою спіральної комп’ютерної томографії
(2015) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Логвінова, Ольга Леонідівна; Башкірова, Неллі Вадимівна
Introduction. X-ray changes are considered additional criteria determining the presence and severity of bronchopulmonary dysplasia (BPD). Radiographic studies allow indirectly identify signs of hyperinflation fibrosis, reaction interstices, pleural and pericardial connections that can be important not only for diagnosis of the disease, but also to predict its course and determine predictors of an unfavourable outcome of the disease. Objective: improving the diagnosis of bronchopulmonary dysplasia by identifying radiological markers of disease by high-resolution computed tomography. Materials and Methods: The study involved 249 patients of which 206 patients (86,56 ± 0,02%) patients with bronchopulmonary dysplasia in remission period (study group) and 43 children (21,06 ± 2,92%), born prematurely had respiratory disorders in the early neonatal period, but formed BPD (comparison group). Results and discussion: According to the CT ratio diameter arteries and bronchi (arterio-bronchial factor ABF) in the main group of children was 1,21 ± 0,012. In the comparison group it was lower (0,98 ± 0,008; p = 0,00001). These data suggest that in children with bronchopulmonary dysplasia has been a major expansion of branches of the pulmonary artery, indirect evidence of pulmonary hypervolemia and pulmonary hypertension. Correlation with SpO2 value ABF in patients of group (r = -0,275; p <0,05) determined the effect of hypoxia on ABF and satisfactory pulmonary vascular response to lower SpO2 thereby assume the presence of reversible vasoconstriction lungs. Transpulmonary bands are identified more often in observable with bronchopulmonary dysplasia than in the comparison group (p ≤ 0,001). Thickening of interlobular walls manifested mainly in the anterior region of the lung pleura in a perpendicular line shadow length ≤ 5mm. In the study group thickening of interlobular walls correlated with the severity of disease (r = 0,280; p <0.05) and did not depend on the form of BPD (r = 0,074; p <0.05). The deformation of the walls of the bronchi detected in eight of the patients with bronchopulmonary dysplasia. Interlobular thickening phenomenon walls and deformation of the walls of the bronchi in the comparison group of children were found. Reduced lung density and increase the transparency of local areas of lung tissue type "air traps" are identified in patients who were born prematurely, had respiratory disorders in the early neonatal period, but not formed and bronchopulmonary dysplasia in patients with BPD. The data allowed to form a hypothesis about the long-term preservation emphysema in children undergoing neonatal respiratory distress syndrome in history and considered unreliable for the diagnosis of BPD isolated emphysema. Symptom "frosted glass" from our point of view, the most controversial. He observed with equal frequency in both groups (p> 0.05). It is known that the symptom of " frosted glass" sign of pulmonary interstitial inflammation but may be the first link in fibrosis transformation. Area "frosted glass" correlated with the severity of BPD, symptoms of dyspnea, tachypnea, cyanosis, and oxygen saturation. The data suggests the relationship area " frosted glass" installed on high-resolution computed tomography with decreased. Outcome. Radiographic markers of bronchopulmonary dysplasia were availability bands, deformation of the walls of the bronchi according to X-ray of the chest. These figures correlate with the theme BPD according VRKT lungs (reduction in areas, the sum of the front and posterior edges greater than 15, increased lung pattern for linear type, deformation of the walls of the bronchi). Prospects for further researches. We consider it important correlation between biomarkers of BPD, morphological features and X-ray changes, the study of radiographic changes in preschool and school age who have had a history of BPD.
Бронхолегенева дисплазія у дітей: сучасна діагностика, наслідки та їх лікування (up-date 2017)
(2017) Гончарь, М.О.; Сенаторова, Г.С.; Логвінова, О.Л.; Муратов, Г.Р.
Стаття присвячена сучасним принципам діагностики лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей основаним на сучасних рекомендаціях Американського торакального та Європейського респіраторного товариств та має на меті надати організаційну основу для оптимального менеджменту пацієнтів. В сучасній світовій літературі бронхолегенева дисплазія розглядається як дифузне паренхіматозне захворювання легень, характерне для недоношених дітей, які потребували штучної вентиляції легень і кисневої терапії гострої дихальної недостатності в неонатальному періоді. Форму і ступень тяжкості бронхолегеневої дисплазії визначають за загальною тривалістю киснезалежності та гестаційним віком. У немовлят захворювання може перебігати з респіраторною дисфункцією, дихальною недостатністю, астма-подібним синдромом, підвищеною сприятливістю до впливу респіраторні інфекції, тютюнового диму, полютантів. Деякі діти мають знижену толерантність до фізичного навантаження з гіперчутливістю до гіпоксії. 25-37% пацієнтів мають легеневу артеріальну гіпертензію. В статті представлені основні скарги дітей з бронхолегеневою дисплазією, особливості анамнезу захворювання та життя; акцентовано питання, на які слід звернути увагу при уточненні анамнезу життя і хвороби у батьків дитини. Сучасний моніторинг перебігу захворювання включає огляд, аналіз лабораторних і інструментальних даних. Слабку силу рекомендації має оцінка результатів фібробронхоскопії та бодіплетизмографії. При лікуванні дитини з бронхолегеневою дисплазією слід звернути увагу на усунення гіпоксії, оптимізацію нутрітивного статусу, визначення наявності відкритої артеріальної протоки, її гемодинамічної значущості та ї необхідності лікування, специфічну медикаментозну терапію, легеневої гіпертензії. В статі наведено графік спостереження за дитиною з бронхолегеневою дисплазією та показання для госпіталізації хворого, доцільності та користі необхідні для практичної діяльності педіатрів, сімейних лікарів дитячих пульмонологів.
Бронхіти у дітей із бронхолегеневою дисплазією: клінічні прояви і морфологічні зміни слизової оболонки гортані
(2015) Сенаторова, Г.С.; Ольховський, Є.С.; Сорокіна, І.В.; Ольховська, О.М.
Вивчено перебіг обструктивного бронхіту в дітей раннього віку з бронхолегеневою дисплазією. Виявлені особливості морфологічного стану слизової оболонки гортані хворих, які впливають на запальний процес дихальних шляхів, а також можуть бути предикторами формування в подальшому склеротичних змін.
Гендерні та сімейні аспекти бронхолегеневої дисплазії у дітей
(2013) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Логвінова, Ольга Леонідівна
Викладені сучасні погляди на етіологію бронхолегеневої дисплазії, проаналізовано гендерний ризик і сімейна схильність до розвитку даного захворювання. Визначена достовірно менша частота захворюваності на бронхолегенева дисплазію у дітей жіночої статі, що ймовірно обумовлено особливостями жіночого гормонального статусу. Доведений сімейний ризик розвитку пневмонії в неонатальному періоді та розвитку респіраторного дистрес- синдрому в періоді новонародженості у сибсів дітей, хворих на бронхолегенева дисплазію. Виявлена схильність до розвитку респіраторної патології в старшому віці у сибсів дітей з бронхолегеневою дисплазією доношених.
Експресія протеїназ вазоконстрикторної дії в дітей із різними формами бронхолегеневої дисплазії
(2012) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Черненко, Лариса Миколаївна; Самохіна, Любов Михайлівна
У статті наведені результати аналізу рівнів протеїназ вазоконстрикторної дії в дітей із різними формами бронхолегеневої дисплазії. Показано, що система протеїназа-інгібітор протеїназ відіграє істотну роль у виникненні кардіоваскулярних ускладнень при бронхолегеневій дисплазії.
Значення бактеріальної контамінації респіраторного тракту у дітей з бронхолегеневою дисплазією
(2013) Логвінова, Ольга Леонідівна; Сенаторова, Ганна Сергіївна; Крижанівська, Олена Миколаївна
Резюме: під спостереженням знаходилась 131 дитина (269 спостережень) віком від 1 місяця до 3 років з діагнозом бронхолегенева дисплазія. Для нової форми бронхолегеневої дисплазії характерна персистенція Streptococcus pneumoniae (р<0,05) та Haemophilus influenzae (р<0,05) у респіраторному тракті в періоді ремісії захворювання. Загострення нової бронхолегеневої дисплазії корелювало з контамінацією пневмококу (r=0,435; р<0,05). Класична бронхолегенева дисплазія характеризувалась великим спектром мікрофлори у мокроті: золотистий стафілокок (р<0,05), пневмокок (р<0,05), піогенний стафілокок (р<0,05), гемофільна (р<0,05) та синьогнійна палички (р<0,05). В загострені класичної бронхолегеневої дисплазії при даній формі грали роль гамнегативна флора – Pseudomonas aeruginosa (r=0,592; р<0,05) і грампозитивний збудник – Streptococcus pneumoniae (r=0,467; р<0,05). Спектр мокроти у дітей з бронхолегеневою дисплазією доношених включав Staphylococcus aureus (р<0,01), Streptococcus pneumoniae (р<0,05), Pseudomonas aeruginosa (р<0,001). Визначена значна кореляція частоти загострень захворювання з персістенцією Pseudomonas aeruginosa (r=0,747; р<0,05), що необхідно ураховувати при стартовій терапії даних пацієнтів
Значення спіральної комп’ютерної томографії в діагностиці бронхолегеневої дисплазії
(Перинатология и педиатрия, 2012) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Черненко, Лариса Миколаївна
Бронхолегенева дисплазія – одна із актуальних проблем педіатрії, значення якої виходить за межі неонатології і розглядається як хронічне обструктивне захворювання дітей раннього віку. У статті наведений аналіз характерних рентгенологічних змін методом спіральної комп’ютерної томографії органів грудної порожнини в залежності від форми захворювання.
Клініко-лабораторна характеристика перебігу бронхолегеневої дисплазії у дітей
(2012) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Черненко, Лариса Миколаївна
Бронхолегенева дисплазія – одна із актуальних проблем педіатрії, значення якої виходить за межі неонатології і розглядається як хронічне обструктивне захворювання дітей раннього віку. У роботі подані результати вивчення особливостей клінічного перебігу та оцінка лабораторного обстеження дітей із бронхолегеневою дисплазією.
Клінічні особливості перебігу різних форм бронхолегеневої дисплазії
(2014) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Логвінова, Ольга Леонідівна; Башкірова, Неля Вадимівна
під спостереженням знаходилась 131 дитина (269 спостережень) віком від 1 місяця до 3 років з діагнозом бронхолегенева дисплазія. Для нової форми бронхолегеневої дисплазії характерно формування гострого бронхіоліту (р<0,001) дихальною недостатністю ІІ-ІІІ ступенів (р<0,001) під час загострення захворювання. Клінічними маркерами даної форми захворювання в стадії ремісії можна вважати задишку при фізичному навантажені (р<0,01), акроціаноз при занепокоєнні (р<0,01), втягнення поступливих місць грудної клітки (р<0,01) та розгорнення нижньої апертури (р<0,001). Загострення класичної бронхолегеневої дисплазії характеризується частими обструктивними бронхітами (р<0,001), бронхіолітами (р<0,01), пневмоніями (р<0,01). Виявлені маркери обструктивно-рестриктивної дихальної недостатності при класичній бронхолегеневїй дисплазії: задишка у спокої та при фізичному навантаженні (р<0,01), бочкоподібна грудна клітка (р<0,01) та втягнення поступливих місць (р<0,001), розгорнута нижня апертура (р<0,001), бочкоподібна грудна клітка (р<0,05), притуплення, що чергується з коробковим звуком (р<0,01) та жорстке дихання (р<0,001) і крепітація (р<0,01). Для пацієнтів з бронхолегеневою дисплазією доношених загострення проявлялося частими пневмоніями (р<0,001), що корелювало з порушеннями нейро-респіраторного драйву (r=0,678; р<0,05). Клінічними маркерами бронхолегеневої дисплазії доношених під час ремісії захворювання являються задишка (р<0,01), недостатнє додавання у масі тіла (р<0,001), тахіпноє (р<0,01), акроціаноз (р<0,001), притуплення в нижніх відділах грудної клітки (р<0,001), жорстке дихання (р<0,001). Крепітація та ослаблене дихання не характерні для бронхолегеневої дисплазії доношених.
Клінічні особливості перебігу різних форм бронхолегеневої дисплазії
(2014) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Логвінова, Ольга Леонідівна; Башкірова, Неллі Вадимівна
під спостереженням знаходилась 131 дитина (269 спостережень) віком від 1 місяця до 3 років з діагнозом бронхолегенева дисплазія. Для нової форми бронхолегеневої дисплазії характерно формування гострого бронхіоліту (р<0,001) дихальною недостатністю ІІ-ІІІ ступенів (р<0,001) під час загострення захворювання. Клінічними маркерами даної форми захворювання в стадії ремісії можна вважати задишку при фізичному навантажені (р<0,01), акроціаноз при занепокоєнні (р<0,01), втягнення поступливих місць грудної клітки (р<0,01) та розгорнення нижньої апертури (р<0,001). Загострення класичної бронхолегеневої дисплазії характеризується частими обструктивними бронхітами (р<0,001), бронхіолітами (р<0,01), пневмоніями (р<0,01). Виявлені маркери обструктивно-рестриктивної дихальної недостатності при класичній бронхолегеневїй дисплазії: задишка у спокої та при фізичному навантаженні (р<0,01), бочкоподібна грудна клітка (р<0,01) та втягнення поступливих місць (р<0,001), розгорнута нижня апертура (р<0,001), бочкоподібна грудна клітка (р<0,05), притуплення, що чергується з коробковим звуком (р<0,01) та жорстке дихання (р<0,001) і крепітація (р<0,01). Для пацієнтів з бронхолегеневою дисплазією доношених загострення проявлялося частими пневмоніями (р<0,001), що корелювало з порушеннями нейро-респіраторного драйву (r=0,678; р<0,05). Клінічними маркерами бронхолегеневої дисплазії доношених під час ремісії захворювання являються задишка (р<0,01), недостатнє додавання у масі тіла (р<0,001), тахіпноє (р<0,01), акроціаноз (р<0,001), притуплення в нижніх відділах грудної клітки (р<0,001), жорстке дихання (р<0,001). Крепітація та ослаблене дихання не характерні для бронхолегеневої дисплазії доношених.
Маркери несприятливого перебігу бронхолегеневої дисплазії в дітей на сучасному етапі
(2013) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Черненко, Лариса Миколаївна; Калініченко, Анна Олегівна
У статті наведено результати аналізу рівнів протеїназ вазоконстрикторної та апоптогенної дій у дітей із бронхолегеневою дисплазією. Показано, що система протеїназа-інгібітор протеїназ відіграє істотну роль у виникненні кардіоваскулярних ускладнень при бронхолегеневій дисплазії та може бути визнана маркерами несприятливого перебігу бронхолегеневої дисплазії.
Маркери формування кардіоваскулярних ускладнень у дітей з бронхолегеневою дисплазією
(2013) Черненко, Лариса Миколаївна
Маркери формування кардіоваскулярних ускладнень у дітей з бронхолегеневою дисплазією
(2013) Черненко, Лариса Миколаївна
Медико-статистичний аналіз впливу соціально-біологічних факторів пренатального періоду на розвиток бронхолегенвої дисплазії
(2012) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Логвінова, Ольга Леонідівна; Галдіна, Ірина Михайлівна
Оптимізація медичної допомоги дітям з боронхолегеневою дисплазією
(2014) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Шипко, Анатолий Федорович; Логвінова, Ольга Леонідівна; Муратов, Георгій Рафікович
в статі представлені результати обстеження 249 пацієнтів віком від 1 до 36 місяців, із них 206 хворих на бронхолегеневу дисплазію в періоді ремісії захворювання та 43 дитини, , які народжені недоношеними, мали дихальні розлади в ранньому неонатальному періоді, але не сформували БЛД. Виявлені достовірні різниці в гендерній належності серед обстежених на користь чоловічої статі серед дітей з БЛД (KW H= 23,3; р<0,05). В структурі бронхолегеневої дисплазії частота НФ-БЛД : КФ-БЛД : БЛД-Д відносились як 7 : 2 : 1 відповідно. На основі отриманих даних розроблена частота оглядів пульмонологом під час диспансеризації хворого, яка показала високу чутливість (92,96%) і специфічність (85,7%), що вказує на значну надійність використання рекомендованої частоти оглядів пульмонологом під час диспансеризації дітей на бронхолегеневу дисплазію в умовах амбулаторії.
Оптимізація медичної допомоги дітям з бронхолегеневою дисплазією
(2014) Сенаторова, Ганна Сергіївна; Шипко, Андрій Федорович; Логвінова, Ольга Леонідівна; Муратов, Георгій Рафікович
в статі представлені результати обстеження 249 пацієнтів віком від 1 до 36 місяців, із них 206 хворих на бронхолегеневу дисплазію в періоді ремісії захворювання та 43 дитини, , які народжені недоношеними, мали дихальні розлади в ранньому неонатальному періоді, але не сформували БЛД. Виявлені достовірні різниці в гендерній належності серед обстежених на користь чоловічої статі серед дітей з БЛД (KW H= 23,3; р<0,05). В структурі бронхолегеневої дисплазії частота НФ-БЛД : КФ-БЛД : БЛД-Д відносились як 7 : 2 : 1 відповідно. На основі отриманих даних розроблена частота оглядів пульмонологом під час диспансеризації хворого, яка показала високу чутливість (92,96%) і специфічність (85,7%), що вказує на значну надійність використання рекомендованої частоти оглядів пульмонологом під час диспансеризації дітей на бронхолегеневу дисплазію в умовах амбулаторії.
Особливості кислотно-лужного, електролітного станів крові та газообміну дітей з бронхолегеневою дисплазією
(2015) Логвінова, Ольга Леонідівна
проведено 620 обстежень недоношених у віці від 1 місяця до 36 місяців: 491 обстежень дітей з діагнозом бронхолегенева дисплазія та 129 спостережень недоношених, які мали респіраторні розлади, але не сформували бронхолегеневу дисплазію. Характерною особливістю газообміну дітей з бронхолегеневою дисплазію були низька SpO2 (KW H (n=620) = 105,26; ранг – 10,04; р = 0,0001) та РаО2 (KW H (n=96) = 10,85; ранг – 3,29; р = 0,001), що відображало порушення оксигенації крові у легенях. Доведена кореляція SpO2 (r=-0,432; p<0,05) та PaO2 (r=-0,563; p<0,05) із наявністю постійного ціанозу у спокої. Ціаноз носо-губного трикутника та периферичний ціаноз під час неспокою не корелювали із SpO2 та PaO2. Доказана відсутність маркерної сили для бронхолегеневої дисплазії PetCO2, у повітрі що видихалося, проте підвищений РаСО2 був характерною ознакою БЛД (KW H (n=96) = 4,04; ранг – 4,04; р = 0,044). Для дітей, хворих на БЛД не були характерні порушення кислотно-лужного стану крові, незважаючи на зміни респіраторного компоненту регуляції дихання (РaСO2), що свідчило про компенсацію респіраторної частини регуляції кислотно-лужного стану метаболічним компонентом. Прогностичними маркерами несприятливого прогнозу БЛД вважаємо SpO2, PaO2, вентіляційно-перфузійні співвідношення СО2 та рівень К+ крові у хворих.